1. Аналіз динаміки розвитку промисловості за допомогою виробничої функції Коба-Дугласа

У дослідженнях К.-Д. було застосовано функцію такого виду:

P = a₀L^a1 K^a2

P – індекс зростання обсягу в-ав

L – індекс чисельності роб.сили

К – індекс основного капіталу

За первинних розрахунків параметрів рівняння вважалось, що а₁+а₂ = 1. у загальному випадку це відповідає припущенню, що обсяг виробництва зростають у тій самій пропорції, в якій зростають обидва фактори.

Ретельний аналіз показав, що результативність витрат факторів виробництва не є нейтральною, щодо зміни масштабу в-ва. При цьому в одних галузях зростання в-ва супроводжується збільшенням результативності факторів в-ва, а в інших галузях, навпаки, - спостерігається спадна віддача факторів виробництва. Якщо для зазначених параметрів виробничої функції не застосовувати вимоги а₁+а₂ = 1 , тоді в результаті розрахунку дістанемо коефіцієнти еластичності, сума яких для промисловості характер-ме ефект розширення масштабів в-ва. Причому а₁+а₂ ˃1 цей кфект позитивний (відносний приріст обсягу виробництва більший за приріст витрат факторів в-ва – інтенсивний розвиток), за ріст витрат факторів виробництва – інтенсивний розвиток), а за а₁+а₂ ˂1 спостерігається негативний ефект ( відносний приріст обсягу виробництва менший за приріст витрат факторів в-ва – екстенсивний розвиток).

2. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.

Податкове регулювання інвестиційної активності передбачає застосування державою механізмів оподаткування певних заходів, спрямованих на поліпшення умов інвестування. Суб’єктом податкового регулювання виступає держава, а об’єктом – інвестиційна активність індивідуальних та інституціональних інвесторів будь-яких форм власності і організаційно-правових форм господарювання. Таке регулювання здійснюється за допомогою комплексу спеціальних інструментів. Під таким інструментами слід розуміти зміну елементів податку чи реформування податкової системи країни з метою підвищення або пригнічення інвестиційної активності залежно від кон’юктури інвестиційного ринку [5].

Податкове регулювання інвестиційної діяльності забезпечує спрямування інвестицій у пріоритетні сфери економіки встановленням відповідних податкових ставок та податкових пільг.

Державне регулювання інвестиційної активності стає можливим завдяки зміні суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкової бази, податкової ставки, джерела сплати податку, податкового періоду тощо [1]. Найважливішим елементом цього переліку є податкова ставка, зниження, підвищення або диференціація якої для різних видів діяльності, суб'єктів господарювання чи територіальних одиниць впливає на умови інвестування

Методи податкового регулювання інвестиційних процесів можна поділити на чотири групи:

-запровадження диференційованих ставок оподаткування;

-звільнення від сплати податку на певний строк;

-зменшення бази оподаткування;

-усунення подвійного оподаткування.

Система оподаткування повинна мати інвестиційну спрямованість, що досягається застосуванням в оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від розміру одержаного прибутку (доходу) та рівня використання прибутку на інвестиційно-виробничі цілі. Це дає змогу активізувати інвестиційну діяльність у пріоритетних напрямках. Крім цього, можливе застосування знижувальних коефіцієнтів залежно від приросту (порівняно з попереднім податковим періодом) частки прибутку, що використовується на виробничий розвиток.

Ефективним методом податкового регулювання інвестиційної діяльності є запровадження механізму уникнення подвійного оподат- кування прибутку та дивідендів акціонерних товариств. Оподаткування дивідендів на рівні акціонерів доцільно здійснювати за більш низькою ставкою, ніж оподаткування інших доходів, що збільшить активність інвесторів щодо вкладання коштів в акції підприємств.