5.2. Інвестиції та їх економічна суть

Інвестиції дуже важливі для економіки. Під інвестиціями розуміють використання заощаджень з метою створення нових виробничих потужностей і капіталовкладень. До складу інвестицій входять всі витрати на будівництво нових споруд, житлового фонду, доріг, придбання машин і обладнання, проведення усіх будівельно-монтажних робіт і зміна запасів. Чисті інвестиції створюють додаткові робочі місця, зумовлюють зростання добробуту.

Із попереднього модуля ми знаємо, що дохід за вилученням податків розподіляється на споживання та заощадження. Незалежно від того, хто заощаджує (найманий працівник чи підприємець) макроекономіка розглядає заощадження як джерело інвестицій.

Якщо доход, призначений для використання розглядати не в грошовій, а в натурально-речовій формі, то його можна поділити на споживчі та капітальні товари.

Загальний обсяг капітальних товарів наз. інвестиціями або інвестиційним попитом.

У СНР виокремлюють 3 різновиди інвестицій:

1) інвестиції фірм в основний капітал; (це інвестиції у машини, устаткування, верстати, транспорт тощо)

2) інвестиції у створення запасів; (це запаси сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, готової продукції тощо)

3) інвестиції у житловий фонд. (це лише купівля нового житла, а не старого – там просто відбувається зміна власника об’єкта ).

Кожен з перерахованих різновидів з часом зношується. Це явище наз. амортизацією. Тобто, для того, щоб забезпечити безперебійний розвиток виробництва, з часом капітал треба оновлювати, а для зростання виробництва – потрібні нові додаткові затрати капіталу (інвестиції).

Загальний обсяг інвестицій, спрямований як на заміну зношеного капіталу, так й на зростання капіталу, утворює валові інвестиції.

Інвестиції, що забезпечують зростання капіталу, утворюють чисті інвестиції.

Рух цінних паперів (купівля-продаж державних облігацій) до інвестицій прямого відношення не має і означає лише передачу з рук в руки титулу власності на вже існуючі активи. Здійснення інвестицій безпосередньо пов’язане з товарним ринком, тоді як купівля-продаж облігацій – з ринком цінних паперів. При цьому інвестиції виявляють не однаковий вплив на ринок благ к коротко і довгостроковому періодах. В результаті інвестування в короткостроковому періоді на ринку благ збільшується тільки попит. Обсяг пропозиції залишається незмінним, бо об’єкти, що будуються, ще не дадуть віддачі, у вигляді продукції та послуг. У довгостроковому – під впливом інвестицій на ринку благ буде змінюватись як попит, так і пропозиція.

Інвестиції утворюють поряд із споживчим попитом другу складову сукупного попиту. При цьому заощадження та інвестиції впливають на обсяг ефективного попиту в прямо протилежних напрямках: заощадження скорочують попит, а інвестиції його збільшують.

Рівень інвестицій істотно впливає на обсяг НД суспільства, від його динаміки буде залежати безліч макропропорцій в економіці держави. Кейнсіанська теорія особливо підкреслює, що рівень інвестицій та рівень заощаджень (тобто джерело або резервуар інвестицій) визначається багато в чому різними процесами і обставинами.

Інвестиції в межах країни визначають процес розширеного відтворення. Будівництво нових п/п, житлових будинків, доріг, а отже й створення нових робочих місць, залежить від процесу інвестування або капіталоутворення.

Джерелом інвестицій є заощадження. Але проблема в тому, що заощаджують як правило одні господарюючі суб’єкти, а інвестиції здійснюють зовсім інші. Заощадження населення, фірм – джерело інвестицій, причому в другому випадку – співпадає роль заощаджувальника та інвестора.

Від яких факторів залежать інвестиції?

1. процес інвестування залежить від очікуваної норми прибутку, або рентабельності капіталовкладень, якщо вона мала – то не буде інвестицій.

Інвестор при прийнятті УР щодо інвестування враховує альтернативні можливості капіталовкладень і вирішальним тут є рівень % ставки. Якщо норма % в банку буде вищою, ніж очікувана норма прибутку – то інвестор покладе гроші в банк. І навпаки