1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.

Літ. м—наддіалектна, нормалізована форма національної мови ; це мова офіційно-ділових документів, викладання в освітніх закладах, різних рівнів наукової і художньої літератури., ЗМІ,роботи державних установ.. Літ.мова виконує важливі для спільноти функції: комунікативну( засіб спілкування та обміну інформації між людьми), експресивну( вираження внутрішнього світу людини), ідентифікаційну ( забезпечення відчуття належності індивіда до певної спільноти), носи логічну,( засіб мовлення, пізнання оточуючого світу) культуроносну( через мову відбувається передача духовних цінностей від покоління до покоління), номінативна( пізнання людиною світу, невідємне від називання його реалій)Відмінною рисою літ. М є її унормований характер. Єдині літ. Норми-загальнообовязкові правила в галузі вимови звукосполучень, слів, побудові фраз, речень, що забезпечують швидкість сприймання і правильність розуміння висловлених думок. Роль літ.мови в політико-економічному та духовно-культурному житті нації надзвичайно велика. Вона є могутнім засобом і чинником історичного поступу народу. Літ. мова обслуговує різні сфери життєдіяльності суспільства:від особистих стосунків до загальнодержавних.

2.Поняття про функціональний стиль, класифікація стилів мови Функціональний стиль літературної мови — різновид літературної мови , що характеризується відбором таких засобів із ба­гатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Сучасна літературна українська мова має виділяє такі стилі: розмовний, художній, публіцистичний, епістолярний, конфесійний офіційно-діловий .Розмовний стнль. Сфера використання — усне повсякден­не спілкування в побуті, у родині, на виробництві. Основне призначення — бути засобом впливу й неви­мушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками,Основні ознаки:безпосередня участь у спілкуванні; усна форм спілкування;неофіційність стосунків між мовцями;невимушеність спілкування;використання позамовних чинників; Основні мовні засоби: емоційно-експресивна лексика;прості, переважно короткі речення фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки й т. Публіцистичний стиль. Сфера використання — громадська, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, Основне призначення:інформаційно-пропаґандистськими методами вирішува­ти важливі актуальні, злободенні суспільно-політичні про­блеми;активний вплив на читача ;спонукання його до діяльності.Основні ознаки:доступність мови й формулювань;поєднання логічності доказів і полемічності викладу;сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, висловлення наукових положень і фактів з емоційно-екс­пресивною образністю;широке використання художніх засобів.Основні мовні засоби:синтез елементів наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів;лексика насичена суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів Художній стиль. Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєд­нання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої пере­конливості та достовірності в зображенні подій. Основні ознаки: —образність, експресія як інтенсивність вираження;відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи;Основні мовні засоби:наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої;використання емоційно-експресивної лексики ;уведення до творів, зі стилістичною метою, історизмів, ар­хаїзмів, діалектизмів, Науковий стиль. Сфера використання — наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне призначення — викладення наслідків дослід­жень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, Основні ознаки:ясність і предметність тлумачень;логічна послідовність і доказовість викладу;об'єктивний аналіз;Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пі­знання, вплив і характеризуються:великою кількістю наукової термінології наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем ма­тематичних, фізичних, хімічних та ін. зЕпістолярний стиль. Сфера використання — приватне ли­стування. Цей стиль може бути складовою частиною інших стилів, наприклад художньої літератури, публіцистики Основні ознаки — наявність певної композиції: початок,; головна частина,; кінцівка, де Основні мовні засоби — поєднання елементів худож­нього, публіцистичного та розмовного стилів.Конфесійний стиль. Сфера використання — релігія та церква. Призначення — обслуговувати релігійні потреби як окре­мої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль уті­люється в релігійних відправах, проповідях, й у Біблії та інших церковних книгах, молитовниках, требниках Основні засоби:суто церковна термінологія і слова-символи непрямий порядок слів у реченні та словосполученні наявність архаїзмівОфіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управлін­ня адміністративно-господарською діяльністю.Основне призначення — регулювати ділові стосунки бачених вище сферах та обслуговувати громадянські по--си людей у типових ситуаціях.