11. Мовні штампи. Мовні кліше

Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, які створюють негативний і стилістико-смисловий ефект. Хоч мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів.Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях — фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному, і синтаксичному, Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень. Поява кліше зв'язана з частотністю й повторюваністю ситуацій. Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, До мовних кліше належать конструкції, побудовані за від повіднимимоделями словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення.

12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення по­нять чи значень широко користуються системою скорочень. Види скорочень: загальновживані, спеціальні локальні.До загально вжив. належать скороч. після переліків;перед іменами та прізвищами;перед географічними назвами;при цифрах;при посиланнях. До спеціальних належать скорочення в бібліографічних опи­сах. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна­ченням слів без додаткового пояснення.Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як са­мостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й викори­стовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обо­в'язково розшифровуються та читаються повністю.Лексичні скорочення бувають декількох типів.Ініціальні (абревіація)—утворені з початкових букв слів,що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:буквені — звукові — читаючи їх, вимовляють звуки,буквено-звукові — частина слова

Складові скорочення — утворені з частин складів слів: Частково скорочені слова — утворені з частини або ча­стин слів і повного Телескопічні скорочення — утворені з початкової та кінцевої частини складових слів

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:крапкові, дефісні , дробові комбінованіГрафічні скорочення, як правило, не подвоюються.

13. Становлення і розвиток одс

Функціонування державної мови, перш за все, пов’язане із її статусом як мови справочинства, а поняття ділова мова насамперед пов’язане із розвитком офіційно-ділового стилю Учені схильні вважати, що цей стиль є одним із найдавніших. ОДС української мови історично грунтується на документах доби Київської Русі, адміністрації Великого князівства Литовського Його ознаки знаходимо в документах Х ст.Становлення і розвиток одс має кілька періодівІ період – Х-ХIII ст. Після прийняття християнства у східних слов’ян паралельно існували дві літературні писемні мови: книжна старослов’янська мова, , і давньоруська мова, яка відбита, в художній літературі Другий період формування офіційно-ділового стилю ХІY-ХYІ ст, У ХIY-ХY ст, склалася лексична, фонетична й граматична системи мови української народності, але роль літературної писемної мови, мови офіційних документів і листування за традицією виконувала книжна мова Київської РусіЗагалом в історії формування ОДС та української юриспруденції надзвичайно важливим є період Литовської доби (ХІУ-ХУІ ст.), III період – кінець XVI – І пол. XVII ст. Упродовж XVI – 1 пол. ХYII ст. в українській мові формуються стилі публіцистичної мови наукової мови, подальшого розвитку набуває мова літописної літературиі актово-урядова, документальна мова Документи (акти) цього періоду відзначені наявністю формуляра Четвертий період становлення і подальший розвиток ОДСIV період – II пол. XVII – І пол. XVIII ст. Застосуванняофіщйноділового стилю української мови було обмежене за часів Речі Посполитої. V період – II пол. XVIII ст. – поч. XX ст- приєднання до Росії, скасування гетьманства поклали край українській державності. У цьому періоді можемо виділити три етапи: 20 – 30-ті рр.; 2) 40- 80-ті рр.; 3) 90-ті рр. ХХст. – поч. XXI ст.

Перший період пов’язаний із політикою українізації – впровадженням української мови у всі галузі суспільного життяУ 40 – 70-ті рр. ділова українська мова обслуговувала лише деяку політичну та ідеологічну літературу, У 70 – 80-ті рр. – період суцільної русифікації