5 Визначення форм за методо Ожешко

• На підготовлене предметне скло нанесіть мазок зубного нальоту

• Висушіть на повітрі;

• Нанесіть кілька крапель 0,5% розчину соляної кислоти і підігрійте до утворення парів

• Промийте водою і висушіть

• Зафіксуйте під полум’ям спиртівки

• Забарвте за Цілем- Нільсоном (покладіть шматок фільтрувального паперу, нанесіть фуксин Цілля і підігрійте над полумьям спиртівки до відходження парів і т.д.)

Промийте і зафарбуйте препарат за Ожешко.

Увага! Рожево-червоні спори в блакитно-синіх клітин м.о. за Ожежко- спори

6 Виготовлення препарату з бактеріальної кульри, що виросла щільному поживному середовищі, забарвлення простим методом, мікроскопія.

Мазок з мікробної культури яка виросла на щільному живильному середовищі:

1. На охолоджене предметне скельце нанесіть краплю ізотонічного розчину натрію хлориду (посередині скла) стерильною піпіткою або петлею.

2. Поряд з краплею нанесіть матеріал взятий з агарової кулькури розітріть поряд з краплею а потім поступово емульгуйте цим розчином;

3. Петлю прожарте і поставте на місце

Приготовлення препарату з агарової культури і забарвлення простим методом

• Нанесіть на зафіксований препарат фуксин Пфейфера (на 1-2 хв.) або метиленовий синій Лефлера (на 3-5 хв);

• Промийте препарат водою;

• Висушіть препарат;

• Про мікроскопуйте з імерсійною системою x90.

7 Виготовлення препарату зависла крапля

Виготовлення препаратів «зависла» крапля

На покривне скельце нанесіть краплю бульйонної культури пастерівською піпеткою

Краї луночки на предметному склі змастіть вазеліном

Накрите предметним склом з луночкою покривне скельце з краплиною так, щоб крапля потрапила в центр луночки. Притисніть і оберніть обидва скла.

Увага! Правильно приготовлений препарат «зависла» крапля має вигляд краплі, що зависає але не відривається від покривного скельця.

31.Шигели. Таксономія. Мікробіологічна характеристика.

Родина  Enterobacteriaceae

Рід: Shigella

Види:

• shigella dysenteriae

• shigella flexneri

• шигелла Бойда (лат. shigella boydii);

• шигелла Зонне (shigella sonnei)

Мікробіологічна характеристика- палички з закругленими кінцями не мають джутиків, спр і капсул, нерухомі. Факультативні анаероби- орt t= 37 С, добре ростуть на простих середовищах МПБ- дифузне помутніння на Ендо, Плоск- дрібні, ніжні, гладенькі, круглі з рівними краями.

Не розщеплюють лактозу і сахарозу. Крім шиг. Зонне, які на 3-5 день їх ферментують, розщеплює глюкозу, мальтозу до к-ти, здатні розщ маніт.

Протеолітичні властивості: не виражені

Т/у (токс. утв.) Ендотоксин, а шигели дизен. Григорія шига утв. екзотоксин

А/б мають соматичний О- а/г і к/а/г окрім Зонне

Усі види, крім шигел Зонне поділяються на сироварні.

Резистентність: У воді, грунті зберігаються від 5 до 10 днів. Чутливі до нагрівання, при t 60С- через 30 хв, від дез. розч. 20-30 хв.

32. Шигели. Механізм зараження. Патогенез, імунітет

 Єдиним джерелом інфекції є хвора людина і бактеріоносій.

Механізм зараження - фекально-оральний. Шляхи передачі можуть бути різними, залежно від виду збудника, а саме: харчової, водний або контактно-побутовий. Дизентерія поширена повсюдно, хоча в різних куточках планети циркулюють різні види дизентерії.. Патогенез. Збудники дизентерії через рот потрапляють в ШКТ, досягають товстої кишки і там проникають у клітини слизової оболонки. Посилено розмножуються в них і інфікують сусідні клітини, завдяки інвазивного фактору. Розмноження шигелл в епітеліальних клітинах викликає механічне пошкодження епітелію, що призводить до розвитку дефектів слизової оболонки і запальної реакції підслизової з виходом елементів крові в просвіт кишки. Ендотоксин, який звільняється при руйнуванні бактерій, викликає загальну інтоксикацію організму, посилення перистальтики кишечника, пронос. Кров з просвіту кишки потрапляє в кал.

Під дією екзотоксину спостерігаються порушення водно-сольового обміну, з боку нервової системи. Клінічні прояви. Інкубаційний період дизентерії - від 2 до 7 днів. Захворювання може протікати безсимптомно або, навпаки, дуже важко: з високою температурою (38-39 ° С), лихоманкою, ознобом, болями в животі, проносом. При гострій формі дизентерії у людини буває від 10 до 25 актів дефекації на добу в початковій стадії захворювання. Потім кількість дефекацій зменшується і стілець набуває вигляду тертої картоплі. Він складається з слизу і крові, а в більш пізній період спостерігаються домішки гною.

У людини є природний імунітет до дизентерійної інфекції, тому зараження не завжди призводить до захворювання. Після перенесеного захворювання залишається короткочасний, нетривалий імунітет. Для екстреної профілактики дизентерії в осередках епідемічних спалахів використовується дизентерійний бактеріофаг, який також застосовують для терапії початкової стадії захворювання у грудних дітей. До профілактичних заходів відноситься виконання санітарно-гігієнічних правил і дотримання особистої гігієни.