- •1 Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії., правила роботи. Організація робочого місця лаборанта.
- •2 Будова мікроскопа, правила мікроскопування. Дослідження препаратів. Дослідження препаратів. Визначення морфології бактерій. Дослідження під мікроскопом нативного та забарвленого препаратів.
- •3 Забарвлення фіксованого мазка за Грамом, дослідження під мікроскопом. Визначення форм бактерії і тинкторіальних властивостей.
- •4 Приготуйте фіксований мазок за методом Ціля-Нільсона
- •7 Виготовлення препарату зависла крапля
- •31.Шигели. Таксономія. Мікробіологічна характеристика.
- •32. Шигели. Механізм зараження. Патогенез, імунітет
- •5 Визначення форм за методо Ожешко
- •6 Виготовлення препарату з бактеріальної кульри, що виросла щільному поживному середовищі, забарвлення простим методом, мікроскопія.
- •На охолоджене предметне скельце нанесіть краплю ізотонічного розчину натрію хлориду (посередині скла) стерильною піпіткою або петлею.
- •Поряд з краплею нанесіть матеріал взятий з агарової кулькури розітріть поряд з краплею а потім поступово емульгуйте цим розчином;
- •Петлю прожарте і поставте на місце
- •30. Сальмонели. Механізм зараження, патогенез, імунітет.
30. Сальмонели. Механізм зараження, патогенез, імунітет.
Сальмонели: Родина Ентеробактеріаце
Рід сальмонела
2 Родина:
- Сальмонели
Шигели
Ешеріхії
Протей
Клацієли
Серовари: S. typhi, S. paratyhi A, B, C.
S. typhi – збудник черевного тифу
А- паратифу, В- паратифу В
Сальмонели які спричиняють харчові токсиноінф., або сальмонельози
Це палички грам -, факультативні анаероби, знаходяться в кишечнику людини і тварин. Шлях зараження фекально-оральний.
Ешеріхія колі- ферментативні
Шигели-менш стійкі
Морфологія: дрібні грам -, палички2-4 мкм, рухливі перетрихи, спор і капсул не утворюють, деякі мають капсулу.
Культ властивості: Культивуються на живильному сер., МПА і МПБ при t 37, pH 7,2-7,4. Колонії круглі, блискучі, безколірні на щільних середовищах (МПА, МПБ) – дифузне помутніння. ДДС- це Ендо, ЕМС (Лєвіна), Плоскєріва- утв безбарвні колонії, лактозу не розщеплює.
На ВСА (вісмут сульф агар) через 24 год утв. колонії зеленого кольору, а через 48 год чорніі і якщо її зняти то залишиться чорний слід (крім 5 пар А)
Сальмонели В утв слизовий вал по периферії колоній якщо їх витримати добу при кімнат тем.
Ферментативні властивості: (цукролітичні) і не розщеплюють лактозу маніт і мальтозу, розщеп глюкозу до к-ти і газу, при сальмонел тифі які розщ до к-ти
Білки розщеплюються до сірководню
Резистентність: Стійкі до навколишнього середовища, у воді, льоду, мьясі, випорожнені кілька місяців. Стійкі при висушувані, розмножуються у молоці, у харч продуктах зберігаються 200 днів. Чутливі до t. При 60 С гинуть15 хв. від дез. розч. 20-30 хв. При кипьятіні – миттєво. У грунті і воді зберігаються 2-3 місяці
На черев тиф і паратиф А і В хворіють тільки люди
Вхідні ворота- ротова порожнина
Основним джерелом збудника інфекції є хворі і перехворілі свині-сальмонелоносії. Механізм передачі збудника складається із 3-х ланцюгів: виділення сальмонел із організму свиней; контамінація збудником довкілля; проникнення сальмонел в організм нового господаря. Механізм передачі забезпечує неперервність епізоотичного процесу. Як правило, зараження сальмонелами відбувається через споживання контамінованих кормів та води, рідше аерогенним шляхом. При цьому інфікуюча доза може бути дуже маленькою. Ензоотії сальмонельозу поросят можуть набувати широких масштабів у літньо-осінній період, під час сезонних опоросів.
Шляхи: ф/о, к/п.
Сальмонели розмножуються у тонкому кишечнику, потрап. У кров печінку, селезінку, мочов міхір, 1 інк період- 10-14 діб після цього виникає бактеріємія, зявляються судоми, інтоксикація, висока температура, слабкість, спутана свідомість, язик брудно-жовтий, на шкірі живота висипи
ІМУНІТЕТ-СТІЙКИЙ
Лікування а/б і САП
Госпіталізація хворих, якісне лікування, виявлення носіїв.
Збудники сальмонельозу- сальмонели
Джерело інфекції- хворі тварини
Шлях зараження аліментарний, рідше кров, при вживанні інф харчових продуктів : мьясо, яйця , риба
В навколишньому середовищі зберігаються довго ікубуючий період 12 год.
Симтоми: нудота, блювання, пронос, біль у животі, підвищена темп.
Імунітет- нестійкий
Профілактика санітарний контроль, за лікув. Закладами, за якісну їжу, ветеринарний контроль, правильне зберігання, продуктів. Спец профілактика- відсутня
Л.Д. Бактеріологічний
Серологічний методи.
При черевному тифі і паратифі дослідження:
Кров беруть біля ліжка хворого 10-20 мл з ліктьової вени і засівають на елективне середовище, накоп. 1:10 1 селенітовий Б, серед. Мюлера. Через добу пересівають на густі середовища. Так кожні 2-ві доби.
Випорожнення 3-5 г. переміщають у стерильну посуду з 3% гліцериновою суміщю.
Сер. порція відстоюють
Жовч- шляхом зонтування- і в термостат на 10 днів і кожних два дня пересів на жив. сер.
Культуру виділяють:
- з крові- гемо культура
- з сечі- урино культура
- з випорож- копро культура
-з з кіст мозку- мієлокультура
- із жовчі- білі культура
Виділяють чисту культуру на середовищах Росселя Олькеницкого. Серологічна діагностика- р-я Відаля і р-я віглютинації.
