- •1.Історія розвитку міжнародного морського права
- •2.Поняття, особливості і характерні риси сучасного міжнародного морського права
- •3.Міжнародно-правові документи у сфері міжнародного морського права (загальна хар-ка).
- •4.Загальна характеристика правового положення морських просторів та їх класифікація
- •5.Міжнародно-правовий статус і режим використання морських просторів, які підлягають під дію національної юрисдикції.
- •6.Міжнародно-правовий статус і режим використання морських просторів, які розташовані за межами дії національної юрисдикції
- •7. Міжнародно-правове положення внутрішніх морських вод
- •8. Міжнародно-правове положення територіального моря
- •10. Міжнародно-правове положення континентального шельфу
- •9. Міжнародно-правове положення архіпелажних вод
- •11. Міжнародно-правове положення виключних (морських) економічних зон
- •12. Джерела міжнародного морського права
- •Міжнародно-правове положення морських проток та каналів
- •Зміст принципу “Свобода відкритого моря”.
- •Міжнародний район морського дна «Район»
- •Договір про Антарктику 1959 р. (основні положення).
- •Правові проблеми освоєння і використання Антарктики
- •Міжнар-правові документи, що визначають правове положення морських просторів
- •25. Міжнародно-правові засоби забезпечення безпеки мореплавства.
- •13. Освидетельствование, проверка и контроль
- •Міжнар-правовий захист мирних морепл. В період озброєних конфліктів на морі
- •Міжнародно-правовий захист природного морського середовища
- •Правила предотвращения загрязнения мусором с судов.
- •Театр військових дій на морі (міжнародно-правові аспекти).
- •Право на огляд і право переслідування по гарячим слідам у відкритому морі
- •Міжнародне морське право про обмеження засобів ведення війни на морі
- •Міжнародно-правові проблеми України в Азово-Чорноморському басейні
- •26. Основні положення конвенції по запобігання забруднення з суден.
- •27. Право судна на прапор
- •28. Міжнародно-правові акти згідно з якими держави повинні оформлювати документи, що підтверджують і визначають правовий статус морського торгівельного судна
- •29. Особливості правового положення морського торгового судна.
- •30. Зміст права мирного проходу.
27. Право судна на прапор
Відповідно до положень Конвенції 1982 р. кожна держава має право на те, щоб судна під її прапором плавали у відкритому морі.
Держава сама визначає умови, із врахуванням яких вона надає суднам свою національність (державну приналежність), реєструє їх у своїх офіційних органах і надає право плавати під своїм прапором.
Зв'язок між національністю судна і його правом на прапор передбачається як зв'язок нерозривний. За вищевідзначеними міжнародно-правовими положеннями судна повинні мати національність тієї держави, на прапор якої вони мають право.
Більш того, судна повинні плавати під прапором тільки однієї держави. Судно, яке плаває під прапором двох або більше держав, може розглядатися як таке, що не має національності. Судно не може довільно перемінити свій прапор під час плавання або стоянки в порту, крім випадків справжнього переходу власності або зміни реєстрації.
Наявність реального зв'язку між національністю судна і його правом плавати під прапором певної держави, насамперед, говорить про юрисдикцію цієї держави над судном, що плаває під її прапором. Юрисдикція ж держави над судами, що плавають під її прапором, є однією з важливих юридичних гарантій зміцнення правопорядку на морях, утвердження свободи відкритого моря, розширення довіри між державами і їхнім міжнародним співробітництвом.
Звідси важливість питання про міжнародно-правове значення прапора морського судна і юрисдикції держави прапора судна в загальній проблемі свободи відкритого моря, як об'єкта загального використання.
Прапор морського судна вказує на національність судна і визначає його правове становище, де б це судно не знаходилося у відкритому морі, в іноземних або своїх національних водах. Питання про прапор морського судна - це питання внутрішньодержавного права, але вирішується воно на міжнародно-правовій основі.
Право будь-якої держави мати свої морські судна, що плавають під її прапором, випливає з принципу суверенної рівності держав і принципу свободи відкритого моря, закріпленого в ст. 87 Конвенції з морського права 1982 р. У наш час міжнародне судноплавство розвивається під прапорами майже всіх держав світу.
Разом з тим умови надання національності морським судам і їхньої реєстрації, а також право плавання під прапорами тієї або іншої держави міжнародним морським правом поки не визначені. Аналіз морського законодавства багатьох прибережних держав і існуюча практика показують, що дії держав у цьому питанні продиктовані, як правило, їх національними і матеріальними інтересами. Наприклад, морським законодавством колишнього Союзу встановлювалися три умови для надання морським судам права плавати під прапором СРСР:
- національність фізичних і юридичних осіб, що є власниками морських суден (такими повинні бути або Радянська держава, або радянські організації, або радянські громадяни); - місце реєстрації суден або внесення їх у Державний судновий реєстр, яким повинен бути один з морських торговельних або рибних портів СРСР;
- громадянство членів суднового екіпажа — усі громадяни СРСР . У США право прапора надається:
- суднам, побудованим в США і які належать громадянам США;
- суднам, захопленим під час війни громадянами США і законно присудженим як винагороди;
- суднам, конфіскованим за порушення законів США;
- суднам некаботажних перевезень (незалежно від місця побудови, якщо вони цілком належать громадянам США).
У Франції право плавання під французьким прапором надається суднам, що не менш ніж на 50% належать французьким громадянам або цілком належать товариствам, які знаходяться у Франції, і їхнє керівництво та більшість членів - французи.
Таким чином, наявні три головних умови:
- величина французького капіталу не менше 50%;
- місцезнаходження органів управління - французька територія;
- керівництво органів управління і більшість членів товариства - французи.
Крім того, французьке морське законодавство обмежує можливості включення іноземців до складу суднового екіпажа французьких суден і для зайняття посад капітана і його помічників.
Ряд прибережних держав (Ліберія, Панама. Коста-Ріка й ін.), не вимагаючи фактично ніякого реального зв'язку між національністю судна і його прапором, надають іноземцям можливість реєструвати свої судна й одержувати право користування їхнім прапором нарівні зі своїми громадянами й організаціями.
Спрощена процедура надання прибережною державою права плавати під її прапором іноземним судам дістала назву практики "зручних прапорів".
Жорсткі вимоги національного морського законодавства ряду великих держав (США, Англія, Франція й ін.) у питаннях надання судну права на прапор і високі національні податки штовхають судновласників шукати більш зручні і вигідні шляхи.
З іншої сторони, в країнах "зручних прапорів" спеціально створюються умови для залучення так званих клієнтів.
Серед таких умов - спрощена процедура реєстрації, відсутність або низький рівень податків, ліберальне законодавство щодо умов праці, технічних вимог до суден і ін.
