28. Міжнародно-правові акти згідно з якими держави повинні оформлювати документи, що підтверджують і визначають правовий статус морського торгівельного судна

Документи, в яких реєструються судна в різних державах, називаються по-різному. Більш того, в одній державі для реєстрації суден різних категорій може існувати кілька реєстрів з різними назвами. Наприклад, в Україні судно може бути зареєстровано у Державному судовому реєстрі України або Судовій книзі України. Регулювання таких реєстрів відбувається відповідно до Конвенції про умови реєстрації суден 1986 року.

Відповідно до ст..2 Конвенції 1986р. «реєстр суден» означає офіційний реєстр або реєстри, в які заносяться докладні дані про судно. Перелік цих даних наведено у п.2 ст.11 Конвенції. До них відносяться: назва судна і його попередня назва і реєстрація. Якщо такі були; місце і порт реєстрації, порт приписки і офіційний номер або пізнавальний знак судна, міжнародні позивні судна, якщо такі є, назва суднобудівної компанії, місце і рік випуску, опис основних характеристик судна, ім’я, адреса, громадянство власника, фрахтувальника, екіпажу.

П.1 ст. 11 – зобов’язує держави створювати реєстр суден, що плавають під його прапором, і вести його таким чином, як це визначить сама держава у своєму національному законодавстві, згідно положень Конвенції 1986 року.

В Україні у державному судовому реєстрі України реєструються:

• Самохідні судна з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше;

• Судна(самох. і несамох.) валовою місткістю 80 одиниць і більше;

• Пасажирські, наливні, для перевезення небезпечних вантажів, буксири.

Документом, що підтверджує реєстрацію судна у Держ судовому реєстрі, є Свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судовий патент).

Інші судна реєструються у Судовій книзі України(видається Судовий білет).

Від реєстрації звільняються тільки плавучі засоби, які є частиною будь-якого судна.

29. Особливості правового положення морського торгового судна.

Відповідно до Кодексу торгового мореплавства, судно – самохідний або несамохідний плавучий засіб, що використовується з ціллю торгового мореплавання. В якості продукту збудованої техніки представляє собою майно, що належить власнику.

Однак інколи судно розглядається і як установа, що наділена правами та обов’язками. Наприклад, судно може бути визнане винним або невинним у зіткненні з іншим судном. Проте судно неє суб’єктом цивільного права, воно не має прав юридичної особи. Морські судна не несуть самостійної майнової відповідальності. Від свого імені вони не можуть укладати договори, вступати в інші договори або інакше брати учать у майнових відносинах. Цивільна відповідальність по обов’язкам морського судна покладена на судновласника.

30. Зміст права мирного проходу.

Під впливом принципу свободи відкритого моря виникло й одержало поступово загальне визнання право мирного проходу іноземних невоєнних суден через територіальне море. Г. Гроцій визнавав можливість установлення поясу територіальних вод прибережною державою і право мирного проходу ним суден інших держав. У 1625 році П. Фрейтас дав визначення поняття «територіальне море», у який було включене і положення про право мирного проходу через нього іноземних суден.

Прибережна держава має право приймати заходи для припинення або недопущення подібних дій з боку іноземного судна. Тільки за здійснення права мирного проходу прибережна держава не має права стягувати з судна, що проходить, які-небудь мита. Разом з тим, прибережна держава має право тимчасово припиняти здійснення права мирного проходу в певних ділянках свого територіального моря, якщо це необхідно для забезпечення його безпеки. Таке припинення винне без дискримінації розповсюджуватися на всі іноземні судна.

Суверенітет прибережної держави поширюється на водний простір територіального моря, повітряний простір над ним, а також на поверхню дна і надра в цій зоні (стаття 1 Конвенції про територіальне море та прилеглу зону 1958 року). Територіальне море є частиною території відповідної держави. Проте обсяг суверенних прав прибережної держави в територіальному морі дещо вужчий, ніж у внутрішніх водах. З обсягу правомочностей держави установлюється виняток — право мирного проходу. Невійськові судна всіх держав користуються правом мирного проходу через територіальне море. При цьому під проходом розуміється плавання через територіальне море з метою: а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води або не становлячись на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод; або б) пройти у внутрішні води або вийти з них або стати на рейді або біля портової споруди (стаття 18 Конвенції 1982 року). Згідно зі статтею 19 Конвенції з морського права «прохід є мирним, якщо тільки ним не порушується мир, добрий порядок або безпека прибережної держави». Прохід признається таким, що порушує «світ, добрий порядок і безпеку» прибережної держави, якщо судно здійснює: а) погрозу силою або її застосування проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності прибережної держави або яким-небудь іншим чином з порушенням принципів міжнародного права, втілених у Статуті ООН; б) будь-які маневри або навчання зі зброєю будь-якого виду; в) будь-який акт, спрямований на збір інформації на шкоду обороні або безпеці прибережної держави; г) будь-який акт пропаганди, що має за мету зазіхання на оборону або безпеку прибережної держави; ґ) підйом у повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого літального апарату; д) підйом у повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого військового устрою; е) навантаження або розвантаження будь-якого товару або валюти, саджання або висадження будь-якої особи всупереч митним, фіскальним, імміграційним або санітарним законам і правилам прибережної держави; є) будь-який акт навмисного і серйозного забруднення всупереч діючій Конвенції; ж) будь-яку рибальську діяльність; з) проведення дослідницької або гідрографічної діяльності; и) будь-який акт, спрямований на створення перешкод функціонуванню будь-яких систем зв'язку або будь-яких інших споруд або установок прибережної держави; і) будь-яку іншу діяльність, що не має прямого відношення до проходу. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про державний кордон України» мирний прохід через територіальне море України здійснюється з метою його перетинання без заходу у внутрішні води України, або з метою заходу у внутрішні води і порти України, або виходу з них у відкрите море. Прохід вважається мирним, якщо при цьому не порушується мир, а також правопорядок і безпека України. Іноземні невійськові судна при здійсненні мирного проходу повинні випливати звичайним навігаційним курсом або курсом, рекомендованим компетентними органами України, а також морськими коридорами або схемами поділу прямування. Конвенція ООН з морського права 1982 року припускає можливість проходження морськими коридорами танкерам, суднам із ядерними двигунами або таким, що перевозять ядерні й інші небезпечні або отрутні за своєю природою матеріали. При цьому такі судна повинні мати на борту документи і додержуватися особливих запобіжних заходів. Морські коридори і схеми поділу прямування повинні бути ясно визначені прибережною державою і публікуватися на відповідних морських картах. При порушенні правил мирного проходу в територіальному морі України капітан іноземного невійськового судна може бути притягнутий до відповідальності згідно з законодавством України.