1. Стадія – це комплекс операцій що охоплює відповідний етап технологічного процесу.

Операція – це елементарна частина стадії, яку виконують на певному робочому місці відповідним інструментом, або на відповідному устаткуванні.

Першою стадією технологічного процесу може бути сушіння, або розкроювання деревини, пізніше іде обробка заготовок (надання їм правильної форми), склеювання і облицьовування деталей, надання деталям правильної форми (виготовлення з’єднувальних елементі, оздоблення їх), складання деталей у вузли, обробка вузлів (повторна обробка), пізніше іде процес складання який є багатоступневим і може використовуватися до опорядження (у невеликих виробах з брускових деталей), і після опорядження (у виробах зі щитових деталей і вузлів).

2. 1) Вхідний контроль; 2) Чорнова розмітка; 3) Розкрій впоперек волокон; 4) Розкрій вздовж волокон; 5) Стругання базових сторін; 6) Стругання деталей по розмірах; 7) Торцювання деталей по розмірах; 8) Розмітка під шип та провушину; 9) Запилювання та видовбування провушини; 10)Запилювання шипа; 11) Відпилювання за плечиків; 12) Складання; 13) Контроль якості.

3. Спеціальні види опорядження

Опорядження під метали. Опорядження деревини під метали здійснюється трьома способами: металізацією (розпилення металу), бронзуванням(нанесення металевої пудри) і позолотою або срібленням (склеювання поверхні деревини фольгою).

Для металізації деревини застосовують олово, цинк, свинець, мідь,латунь, алюміній, бронзу у вигляді дроту діаметром 1—2,5 мм. Дріт закладають у спеціальний апарат (УПН-1 або УПН-ЗТ), де він плавиться і в рідкому стані розпилюється. Після шліфування і полірування металізоване покриття стає блискучим.

Бронзування. Найпростішим і найдоступнішим способом імітації деревини під метали є бронзування, яке виконується двома методами: по тинктурі і на відлип.

Бронзування по тинктурі полягає в тому, що металевий порошок або пудру наносять на поверхню у вигляді алюмінієвої або бронзової фарби.

Бронзування на відлип полягає в тому, що на підготовлену поверхню спочатку наносять лак або клейовий розчин і витримують її до стану відлипання. Тоді поверхню спилюють бронзовою пудрою м'яким пензлем або коротко підстриженим тампоном із хутра чи бархату.

Позолота і сріблення по дереву застосовуються тільки при опорядженні приміщень і меблів спеціального призначення або для реставраційних робіт. Для цього застосовують тонесенькі листи фольги відповідних металів.

Білет 18

1. Величини допусків з’єднювальних елементів виражають в долі міліметри. Вимірювати такі величини можна за допомогою мікрометра, штангенциркуля, щупа, і тд. Але раціональніше контролювати точність обробки деталів за допомогою калібрів. Калібри діляться на такі типи: 1)Калібр – скоба призначений для контролю зовнішніх розмірів деталей, вузлів і виробів та їх з’єднювальних елементів по товщині ширині та довжині; 2) Калібр-нутромір (пробка) призначений для контролю внутрішніх розмірів подовгуватих і круглих гнізд і провушин по ширині і довжині, а також різні прорізи по ширині і висоті; 3) калібр глибиномір для контролю глубин (шпунта і пазу); 4) калібр – уступомір для контролю глубин (шпунта і пазу); 5) Калібр – висотомір для контролю висоти шипа і гребеня

Граничні калібри мають прохідну (ПР) і не прохідну (НЕ) сторони, один розмір калібра рівний найбільшому граничному розміру деталі, а другий – найменшому. Є двох та односторонні калібри. Односторонні є більш зручними тому що їх не потрібно перевертати

При контролі внутрішніх розмірів з’єднювальних елементів сторона калібра з найменшим граничним розміром буде прохідною, а з найбільшим непрохідною. При контролі зовнішніх розмірів з’єднювальних елементів прохідним буде сторона з найбільшим, а непрохідним – з найменшим граничними розмірами. Контролюючи деталі, калібр плавно насувають без перекосу і зайвих зусиль. Якщо прохідна сторона калібра проходить, а непрохідна – не проходить, такий розмір деталі вважають правильним, та виконаним в межах допуску.

2. 1) Вхідний контроль; 2) Чорнова розмітка; 3) Розкрій впоперек волокон; 4) Розкрій вздовж волокон; 5) Стругання базових сторін; 6) Стругання деталей по розмірах; 7) Торцювання деталей по розмірах; 8) Розмітка під шип та провушину; 9) Запилювання та видовбування провушини; 10)Запилювання шипа; 11) Відпилювання заплечиків; 12) Складання; 13) Контроль якості.

3. Всі автоматичні системи складаються з автоматичних пристроїв, в які входять різноманітні елементи — прилади, механізми, апарати та ін. Елемент — це частина автоматичного пристрою, в якому відбуваються кількісні і якісні перетворення фізичних величин.

Залежно від виконуваних функцій в автоматичному пристрої всі елементи поділяються на три основні групи: первинні, проміжні і кінцеві.

Первинна група складається із задавальних і сприймальних елементів (задатчиків і датчиків) для добування первинної інформації. Первинні елементи автоматичних пристроїв. До цієї групи належать задавальні і сприймаючі елементи. Задавальні елементи, або задатчики, задають програму, яку має виконати автоматична система. За допомогою задатчика настроюють автоматичну систему на відповідний режим роботи або встановлюють порядок дій та керуючий об'єкт. Сприймаючий елемент сприймає іззовні величини, на які він реагує.

Проміжна група складається з підсилюючих і перетворюючих елементів (підсилювачів, перетворювачів, реле), які здійснюють зв'язок між первинними і кінцевими елементами.

Сприймаючим механізмом називають такий сприймаючий елемент, який при зміні регулюючого параметра не тільки виробляє сигнал, а й сам безпосередньо виконує потрібні вмикання або перемикання виконавчих органів.

Кінцева група складається з виконавчих елементів (механізмів, приладів), які впливають на керуючий об'єкт. Якщо виконавчі елементи мають механічний вихід, то їх називають виконавчими механізмами. За допомогою датчиків або кінцевих вимикачів автоматизується робота верстатних ліній.

Білет 19

1. Для ручного свердління застосовують такі пристосування. Бурав (буравчик) має Т - подібну ручку або хвостовик з отвором для ручки, а з другого боку різальну гвинтову частину. Застосовують його для свердління неглибоких отворів діаметром від 2 до 38 мм.

Коловорот складається зі стального колінчастого валика 3, посеридині якого вільно наседжена ручка 4; внизу патрон 7 для кріплення свердла і тріскача 6; на верхньому кінці натискна головка 1.

Свердлилка складається зі стального стержня з різьбою 11, патрона для свердла 12, вільно обертаючої головки 9 і металевої ручки - гайки 10. Застосовують його для свердління неглибоких отворів діаметром до 5 мм.

Шестеренчастий дриль складається зі стержня (вала, шпинделя) з патроном 15 для свердла 16 і конічної зубчастої передачі 14. Обертанням ручки можна надати стержню через зубчату передачу однобічний обертальний рух. Натискають на дриль під час роботи безпосередньо верхньою ручкою.

Тріскачка застосовується в тих виппадках, коли коловоротом неможливо робити повного оберту, або коли коловоротом не підходить по висоті. На робочий вал тріскачки зверху нерухомо насаджений храповик з нахиленими зубцями, який обертається за допомогою бокової ручки. Внизу робочого вала розміщається патрон, в який вставляють свердло. Щоб не застосовувати тріскачку окремо, використовують коловорот із тріскачкою .

2. 1) Вхідний контроль; 2) Чорнова розмітка; 3) Розкрій впоперек волокон; 4) Розкрій вздовж волокон; 5) Стругання базових сторін; 6) Стругання деталей по розмірах; 7) Торцювання деталей по розмірах; 8) Розмітка під шип та провушину; 9) Запилювання та видовбування провушини; 10)Запилювання шипа; 11) Відпилювання заплечиків; 12) Складання; 13) Контроль якості.

3. Лінія призначена для нанесення матових і глянсових поліефірних лаків УФ - затвердіння без подальшого облагороджування покриттів. На лінії виконуються наступні технологічні операції: автоматичне завантаження деталей, видалення пилу на щітковому верстаті МЩ 14В, нанесення високов'язкого грунту на вальцьовому верстаті ШПЩ-14, УФ - сушіння грунту в камері МИЛ-2, нанесення низковязкую грунту на вальцьовому верстаті ВЩ-14, УФ - сушіння грунту в камері МИЛ-2, шліфування пласті щита на ШлК-13, нанесення лаку на Лаконаливні машині ЛМ 140-2, випаровування розчинників в камері витримки МКК14, УФ - сушіння лакового покриття в камері МИЛ-2, охолодження у камері МКФ 0 -13, автоматична укладання щитів у стопи. Конструкція лінії дозволяє завантажувати деталі в декілька паралельних потоків. Швидкість подачі 7 м/хв. Оздоблення одного боку щита матовим лаком на лінії "Дюрр" здійснюється за один прохід, глянсовим - за два проходи. Комплект оздоблювального обладнання лінії "Дюрр" може бути розділений на три лінії: фарбування, шпатлювання і лакування з використанням методу обливу.

Білет 20

1. Найпростішими пристроями є звичайні та дерев’яні струбцини. Найпростішими зі струбцин є струбцини П-подібної форми, що складається з трьох брусків і гвинта. Для зміщення їх паралельно із середнім бруском (поряд з ним) ставлять металевий болт. Стискують деталі, що з’єднуються «на вус», кутовими струбцинами – дерев’яними або металевими.

Для склеювання дощок у щити застосовують прості металеві стискачі або вайми. Вайми бувають з гвинтовим, важільним, кривошипним, кулачковим і поршневим механізмами. Всі ці вайми мають фіксуюі пристрої деталей, і обтискний механізм приводиться в рух від електродвигуна, або стисненим повітрям.

Складальні вайми з кривошипним, або ексцентриковим механізмом працюють від електродвигуна, де кривошипний механізм надає руху обтискному бруску, через нього передається зусилля на деталь з яких складається рамка, або інші вузли подібні до рамки.

З кулачковим механізмом застосовуються при складанні брускових деталей у вузли та групи.

З пневматичним обтискним механізмом, обтискують за допомогою пневмоциліндра, або мембранних камер яких стиснене повітря тисне на поршень, або на мембрану, де поршень пов’язаний з обтискним бруском, який тисне на складальний вузол.

2. Попереднє складання полягає в комплектуванні деталей на виріб де входить кріплення всіх елементів які забезпечують міцність виробу і призначення кожного елемента даного виробу, сюди входять такі операції як: кріплення фурнітури за допомогою клею, шурупів, або способом пресування в деталі виробу.

Остаточне (загальне) складання. Залежно від конструкції виробу процес загального складання може бути простим, або складним, і в залежності від конструкції і складності виробу процес загального складання може бути послідовним, або паралельним. При послідовному складанні всі операції виконуються у відповідній послідовності до утворення готового виробу. При паралельному складальні деталі і вузли складаються в окремі групи незалежно одна від одної, а потім групи у виріб. Технологічний процес загального складання: 1) формування корпусу, 2)кріплення до корпусу деталей та вузлів які надають виробу стійкості, 3) кріплення до корпусу рухомих з ним деталей і вузлів, 4) зовнішнє оформлення виробу.