2.1. Методика проведеня польового досліду

СХЕМА ДОСЛІДУ

Схема досліду – це сукупність варіантів, які входять в дослід і порівнюються між собою. В досліді є контрольні варіанти, і ті варіанти, які ми вивчаємо. Перед складанням схем дослідів використовують робочі гіпотези. Для того, щоб досягти поставленого завдання складаємо наступну схему з наступними варіантами:

1. Без добрив (контроль)

2. P₆₀K₆₀

3. N₆₀P₆₀

4. N₆₀K₆₀

5. N₆₀P₆₀K₆₀

6. N₆₀P₉₀K₆₀

7. N₆₀P₁₂₀K₆₀

Ця схема складена за принципом скороченої схеми Вагнера.

Схема даного досліду складена з урахуванням принципу єдиної логічної різниці, тотожності всіх інших факторів. В даній схемі першим варіантом є контроль, тобто дослідження проводяться без внесення добрив, інші три варіанти вивчають ефективність поєднання 2 видів мінеральних добрив, 5-7 варіант – повне мінеральне добриво. В даному досліді вносяться стандартні добрива:

• З азотних – аміачна селітра NH₄NO₃;

• З фосфорних – суперфосфат простий гранульований Ca(H₂PO₄)*H₂O + 2 CaSO₄ + H₃PO₄;

• З калійних – калій хлористий KCl

Всі добрива вносяться в основне удобрення. Таким чином, елементи живлення з мінеральних добрив буде використовуватися в період максимальної їх потреби (липень – перша половина серпня). Саме в цей час коренева система цукрового буряка розміщується дуже глибоко і використовує елементи живлення основного удобрення. При складанні схеми, звертаємо увагу на те, щоб варіантів було як найменше, але щоб вони дали відповідь на питання, які необхідно вивчити.

Порівняння варіантів є одним з важливих факторів і умов, які потрібно проводити. Ті варіанти, що порівнюються між собою відрізняються одним фактором, а інші фактори повинні бути незмінними. Порівнюючи 2, 3 і 4 варіанти між собою та з 1 і 5-7 варіантом, можна зробити висновок про найкраще поєднання добрив між собою та визначити елемент, який має найменший вплив на формування врожайності цукрового буряка.[8]

Вибір ділянки під дослід і його розташування

Основні умови проведення досліду — клімат, погодні умови і грунт (вони змінюються у часі і просторі). Даний дослід закладається в зоні Лісостепу України. Перед вибором земельної площі для досліду визначають її розміри арифметичним розрахунком. Згідно з завданням і видом досліду попередньо визначають загальний розмір і форму дослідної ділянки. Загальна площа її становить 216м² прямокутної форми. У досліді буде 7 варі­антів і 4 повторності із загальною кількістю ділянок 28. Загальна площа досліду 6048м².

Проведено вивчення історії полів. Під час обстеження земельної площі детально описують історію полів. Цукровий буряк вирощувався у ланці сівозміни горох – озима пшениця – цукровий буряк.

Таблиця 4. Удобрення гороху та озимої пшениці у ланці сівозміни

Культура	Спосіб внесення	Доза діючої речовини, кг/га			N:P:K	Добрива
		N	P2O5	K2O
Горох	Основне	30	50	50	40:60:60	Naa Pсг Кх
	Рядкове	10	10	10		НАФК
Озима пшениця	Основне	20	70	60	80:80:70	Naa Pсг Кх
	Рядкове	10	10	10		НАФК
	Підживлення	40	-	-		Nм

Вивчення рослинного покриву. Попередники цукрового буряка є оптимальними в даній зоні вирощування. Удобрення озимої пшениці та гороху відповідає загальноприйнятим рекомендаціям. Крім того, висока врожайність по­передніх культур свідчить про родючість ґрунту, його окультуреність та придатність для досліду.

Вивчення рельєфу та мікрорельєфу. Рельєф дослідної площі вирівняно. На площі не має блюдець і западин. Обстеження грунту необхідне також для того, щоб об'єк­тивніше виділити повторення майбутнього досліду та вибра­ти відповідний метод розміщення варіантів.

Таблиця 5. Агрохімічна та фізико-хімічні характеристика чорнозему карбонатного малогумусного середньосуглинкового

Показники		Метод визначення	Назва аналізу
рh КСІ	7,2	Іонометричний	Приготування сольової витяжки та визначення її рН за методом ЦІНАО
Вміст гумусу, %	4,0	-	Визначення гумусу за методом Тюріна в модифікації ЦІНАО
Гідролітична кислотність, мг/екв./100г	1,8	Іонометричний	Визначення гідролітичної кислотності за методом Капенна в модифікації ЦІНАО
Ступінь насичення основами, %	93	-	Методи визначення суми ввібраних основ за методом Каппена
P2O5 мг/100г	4,8	Фотоколориметричний	Визначення рухомих форм фосфору методом Чирікова
K2O мг/100г	12	Полуменевої фотометрії	Визначення рухомих форм калію методом Чирікова

Чорноземи є характерними для зони Лісостепу України. Зокрема, це стосується і чорнозему типового, який є одним з найкращих для вирощування сільськогосподарських культур.

Цукрові буряки дуже вимогливі до родючості ґрунту, тому для них підбирають чорноземи типові. Ця культура дуже вибаглива до реакції грунтового середовища, до вмісту рухомих сполук фосфору та калію та вмісту гумусу. За цими показниками чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий якраз підходить для нашого досліду: рН – нейтральне, вміст калію та фосфору високий, значення гумусу є також доволі оптимальним.

Кількість варіантів у досліді. Варіанти даного досліду є кількісними. Підбираючи варіанти у схему досліду додер­жуємося правила, щоб їх кількість була оптимальною для кон­кретної теми і умов досліду

Кількість контролів. У даному досліді з добривами важливим контролем буде варіант без добрив та повне міне­ральне добриво, на фоні яких вивчають ефективність дії комбінацій добрив.

Розміри дослідних ділянок. Як уже зазначалося, пло­ща дослідних ділянок складається з облікової і захисної, яка оточує облікову. Для польового досліду — від 50 до 200 м². У дослідах із цукровим буряками площі дослідних ділянок становлять 75—150 м². У нашому випадку ця площа становить 216м².На видовжених ділянках (довжина – 35 м) на відміну від коротких є можливість урахувати зміну родючості ґрунту, зменшити варіювання врожаю, тобто підвищити точність досліду. Має значення і ширина облікової частини дослідної ділянки, що певною мірою пов'язано із шириною ґрунто­обробних, посівних та збиральних знарядь і машин.

Ширина міжрядь становить 45 см. Отже, ширина облікової частини становитиме 5м.

Ширина захисних смуг. У дослідах, де вивчають добрива, ширина бічних захис­них смуг залежить від техніки внесення добрив. Ширина бічної захисної смуги – 1 м. Кінцеві (поперечні) захисні смуги мають бути такими, щоб у разі необхідності на них можна було розвертати машини і знаряддя, а також провести деякі дослідження. Саме тому їх називають ще лабораторними смугами. Ширина кінцевих смуг у досліді становить 2 м. Слід зазначити, що біля доріг ці смуги треба робити значно ширшими (у більшості дослідів 5—10 м і навіть більше).

Форма ділянок та їх орієнтація на місцевості. Дослідні ділянки – прямокутні. Видовжені ділянки умовно вважають короткими (довжина в 7 разів більша за ширину). За Б. О. Доспєховим (1985), у дослідах з площею ділянок від 20 до 200 м² оптимальне співвідношення довжи­ни до ширини становить 5—10. Всі повторення повинні мати однакові роз­міри і співвідношення боків. Це можливо, якщо відно­шення довжини ділянки до її ширини буде дорівнювати кількості варіантів досліду.

Повторність і повторення у дослідах. Щоб досліди були методично достовірними і точними, їх повторюють у просторі і в часі. Повторність у просторі — це кількість ділянок у досліді з однаковими варіантами. Майже неможливо встановити шаблон при виборі кількості повторностей. Оптимальну кількість повторностей рекомендується ви­значати у такій послідовності. Проводять рекогносциру­вальну сівбу культури на зелену масу суцільним способом, ділять площу на ділянки з такими розмірами і формами, як у майбутньому досліді, і визначають урожайність зеленої маси. Результати обліків наносять на план, на якому ви­діляють блоки з майже однаковою врожайністю, тобто май­бутні повторення.

Метод розміщення — це чергування варіантів на до­слідних ділянках залежно від завдань та конкретних умов навколишнього середовища. Відомо три основних групи методів: випадковий, систематичний, стандартний. При систематичному методі варіанти розміщують у такій послідовності, як вони записані у схемі досліду. Тому цей метод іноді називають ще послідовним. Його різ­новидностями є багаторядне розміщення, одно- та багато­ярусне. Для розміщення нашого досліду використовують одноярусне систематичне розміщення повторностей та варіантів.

Таблиця 6. Характеристика досліду

Посівна ділянка
Довжина, м	24
Ширина, м	9
Площа, м2	216
Загальна площа, м2	6048
Облікова ділянка
Довжина, м	20
Ширина, м	5
Площа, м2	100
Загальна площа, м2	2800
Захисні смуги
Бічна	2
Поперечна	2
Кількість варіантів	7
Кількість повторень	4

Дослід розміщується біля дороги, що, з однієї сторони, значно спрощує під’їзд агротехніки, а з іншої – це потребує додаткової захисної смуги шириною близько 5 м.

Дослідну ділянку розбиваємо на ряд ділянок: спочатку на ділянці проводимо, відмічаючи вішками, пряму лінію, на яку повинні виходити короткі сторони ділянок; потім з обох кінців першу лінію відбиваємо під прямим кутом за допомогою екера, до неї відбивають другу і третю лінії, відмічаємо їх вішками; потім провішуємо четверту лінію – паралельну першій. Під час розбивки ставлять кілочки по кутам кожної ділянки. Вони звичайно не зберігаються протягом проведення досліду і їх потрібно відновлювати. Щоб можна було відновити границі ділянок при втраті кілочків, необхідно мати надійно зафіксовані відповідні точки.

Проведення агротехнічних робіт. Розбивання досліду на ділянці збігається у часі з виконанням агротехнічних робіт. Спочатку розбивають дослід на площі, потім добрива вносяться в основне внесення, після чого проводять основний обробіток ґрунту. Окремі види агротех­нічних робіт проводять за один день, ще краще — за кілька годин і на однаково високому рівні агротехніки. Оранку, передпосівний, післяпосівний та післясходовий обробітки, догляд за посівами проводять на всій площі однаково.

Оформлення зовнішнього вигляду на дослідному полі. Для цього виставляють щити з назвою теми досліду і схеми, таблички, кілочки, проводять догляд за доріжками. Після суцільного обробітку ґрунту відновлюють місця розміщення реперів, кілочків, відновлюють межі повторень, посівної та облікової ділянок. Межі посівної ділянки позначають шнуром або кілочками, площу облікової – окреслюють доріжкою.[8]