Агрохімічні дослідження та супутні спостереження

Супутні спостереження і дослідження були цілеспрямованими, типовими і точними. Під час вегетації цукрового буряка ми проводили різноманітні спостереження, аналізи рослинних і ґрунтових зразків. Супутні спостереження, що проводились:

1. Метеорологічні

Таблиця 9. Кількість опадів та температура повітря

Місяці	4	5	6	7	8	9	10
Температура	8,4	15,3	18,5	19,6	18,9	14,3	7,8
Опади,мм	46	48	64	83	57	34	34

2. Спостереження за забур’яненістю (ступінь забур’яненості за період проведення досліду не перевищував 15 %) – 3 бали.

3. Фітопатологічні та ентомологічні спостереження (окремі рослини <10% були уражені) – 1 бал.

4. Спостереження за ростом і розвитком.

5. Фенологічні спостереження.

Більшість супутних спостережень та обліків проводили не одноразово, а періодично, приурочуючи їх до фаз росту і розвитку цукрового буряка, а точніше, враховуючи, що це культура з довгим періодом вегетації, до календарних строків:

• перед посівом (кінець квітня);

• фаза змикання гички в міжряддях (2 декада червня);

• фаза інтенсивного цукронакопичення (початок вересня)

Ґрунтові зразки відбирали на глибині 0–25 см, 25–50 см. В них визначали: вміст амонійного азоту за допомогою реактиву Несслера; вміст нітратного азоту за допомогою іон селективних електродів; вміст рухомих сполук фосфору за методом Чирікова; обмінний калій за Чиріковим.

В рослинних зразках після мокрого озолення за методом Гінзбурга визначали вміст загального азоту фотометричним методом з реактивом Несслера; фосфору – фотоколориметрично, за методом Деніже в модифікації Левицького; калію – на полуменевому фотометрі.[10]

За даними, що були отримані після проведення спостережень та лабораторних аналізів, робимо висновок про використання рослинами елементів живлення з ґрунту та загальний ріст і розвиток цукрового буряка на кожному варіанті.

Збирання і облік врожаю

Облік урожаю — одна з основних робіт дослідника, від якості якої залежить ефективність комплексу виконаних досліджень. За 1—2 дні до збирання треба ретельно оглянути весь дослід, відновити межі всіх ділянок, забрати з площі ети­кетки і сторонні речі. Найбільш ретельно оглядали облікові ділянки, виділивши на облікових площах виключки. Ними можуть бути площі, що виключаються з обліку через випадкові механічні пошкодження або помилки, до­пущені у процесі виконання польових робіт. Причиною вибракування цілих ділянок може бути пошкод­ження врожаю під час стихійного лиха (градобій, зливи, ураганний вітер тощо), потрави чи крадіжки, зрідження цукрових буряків під час міжрядного обробітку, помил­ка дослідника під час закладання чи проведення досліду. Повністю вибраковують ділянку і тоді, коли виключки займають 50% її площі, тому що зменшувати площу облі­кових ділянок можна не більш як на 30-40 %. Не можна вибраковувати ділянки внаслідок суто суб'єктивного враження дослідника. У разі необхідності застосовують статистичні методи бракування.

Перед збиранням урожаю з облікових ділянок треба зібрати врожай на виключках та захисних смугах, щоб не змішувати цю продукцію з обліковою. Не збирають урожай лише тоді, коли на вузьких бічних захисних смугах між варіантами використати сучасну збиральну техніку практично неможливо.

Урожай на всіх дослідних ділянках в досліді чи в ме­жах повторення, як уже зазначалося, треба збирати в один день і одним збиральним агрегатом. Спосіб збирання вро­жаю на досліді також повинен бути одним із загальноприйнятих у дослідницькій практиці, за винятком дослідів, де питання строків і способів збирання передбачені програ­мою досліджень.

Облік урожаю здебільшого проводять суцільним спо­собом з усієї облікової площі.

Облік урожайності коренеплодів цукрових буряків. Збирають урожай напівмеханізованим (механізоване підкопування) способом із зважуванням продукції з усієї облікової площі. Перед зва­жуванням коренеплоди треба добре очистити від землі, попередньо підсушивши і обтрусивши їх. Якщо вро­жай збирають у дощову погоду і на коренеплоди чи бульби налипає багато землі, із зваженої маси врожаю відбирають з ділянки спеціальні проби масою по 20—30 кг. Після зва­жування проби миють, підсушують і знову зважують. Поділивши масу проби після миття на масу її до миття, мають коефіцієнт, який використовують як поправку до врожаю на домішку грунту (на цей коефіцієнт множать урожайність (ц/га) забрудненої продукції). При збиранні коренеплодів обліковують і побічну продукцію, перераховуючи врожай гички з облікової ділянки на площу 1 га.

Перед збиранням цукрового буряка з кожної облікової ділянки була відібрана середня проба, яка складалася з 5 окремих проб взятих з різних місць. Окрема проба відбиралась з площі одного метра квадратного.

Збирання цукрового буряка по всім варіантам і повторенням було проведене в один день. Була підрахована врожайність облікової ділянки і перерахована на 1 га.[8]

Таблиця 10. Урожайність цукрового буряка, ц/га

Варіант досліду	Повторення
	1	2	3	4
Без добрив (контроль)	323	332	341	336
P60K60	358	400	442	464
N60P60	342	414	410	418
N60K60	356	360	340	348
N60P60K60	481	486	470	496
N60P90K60	426	420	427	432
N60P120K60	424	434	446	420

Отже, узагальнюючи даний розділ курсової роботи, необхідно закласти дослід, в якому буде вивчатися вплив фосфору та комбінацій елементів на урожайність цукрового буряка. Для цього фосфор вноситись на варіант не буде, а будуть вноситися комбінації 2 інших елементів. Значить, буде 4 варіанти, на кожному з яких буде відсутній один елемент живлення. Крім них, буде варіант-контроль та варіант з повним мінеральним добривом. В результаті даного досліду ми зможемо побачити, як фосфор впливає на урожайність цукрового буряка.