Глава 13. Відповідальність за порушення податкового законодавства.

Кваліфікаційні ознаки податкового правопорушення. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства. Адміністративна відповідальність. Кримінальна відповідальність.

Відповідно до ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” завданням Державної податкової служби є:

- здійснення контролю;

- запобігання злочинам.

Ненадходження коштів до фондів і бюджетів, здійснюється внаслідок двох процесів:

1) правомірного обходу податків - можливість несплати, зумовлена недосконалістю законодавства;

2) ухилення від сплати податків - це правопорушення.

Платник податку може бути притягнутий до відповідальності у разі:

1) ухилення від сплати податку;

2) заниження об'єкта оподаткування;

3) несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

4) неподання податкових декларацій;

5) неподання до банку платіжних доручень на сплату податків;

6) недопущення перевіряючих для обстеження приміщень.

До фінансових санкцій належать:

- пеня;

- штрафи;

- примусове стягнення.

Адміністративна відповідальність - це засоби адміністративного впливу за допомогою

адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та його діяння і передбачають негативні наслідки для правопорушника.

Адміністративні санкції застосовуються, якщо є:

1) відсутність тяжких правових наслідків;

2) застосування щодо менш тяжких податкових правопорушень (проступків);

3) адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості.

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до ст. 212 Кримінального Кодексу України (КК) “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб. Предметом злочину є податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять до системи оподаткування і запроваджені у встановленому законом порядку.

Глава 14. Неподаткові доходи в системі державних доходів.

Митні платежі. Ресурсні платежі. Рентні платежі. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

На відміну від податків неподаткові доходи мають, як правило, цільове призначення, чітко виражений умовний та відплатний характер і можуть частково зараховуватися до доходів тих державних органів, які їх збирають. Саме за цими ознаками здійснюється розмежування податкових та неподаткових доходів.

До неподаткових доходів відносять:

- митні платежі;

- рентні;

- ресурсні платежі;

- інші надходження.

Митні платежі – це мито, що стягується митницею.

Порядок обкладання митом предметів, які вивозяться або пересилаються громадянами за митний кордон України, та їх перелік встановлено Митним кодексом України, законами України, постановами Кабінету Міністрів та рядом актів Державної митної служби України.

Державне мито є плата за здійснення юридично значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб, та видачу їм відповідних документів.

Плата за спеціальне використання природних ресурсів включає:

а) плату з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи;

б) плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

в) плату за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

г) плату за спеціальне використання надр;

д) збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Зазначені платежі є обов'язковими загальнодержавними зборами.

В Україні на рівні нормативно-правових актів регулюється порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, електричної енергії, природний газ. Згідно з ЗУ “Про Державний бюджет України на 2006 р.” підприємства, які здійснюють видобування природного газу та нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному КМУ, рентну плату за природний газ.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства Стягується на основі ЗУ “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” та Постанови КМУ “Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”. Суми збору, розподіляються: 70% - на розвиток виноградарства, 30 % - на розвиток садівництва і хмелярства. Платниками збору є суб'єкти, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом оподаткування є виручка. Ставка збору становить 1 % від об'єкта оподаткування.