4)Складні випадки правопису слів зі спрощенням у групах приголосних

Спрощення в групах приголосних

Відбувається у вимові та на письмі Відбувається лише у вимові

Групи приголосних стн і стл спрощуються

на сн і сл:

перстень — персня, честь — чесний,

область — обласний, щастя — щасливий.

Винятки становлять слова кістлявий,

пестливий, хвастливий,

зап’ястний та прикметники, утворені

від іменників іншомовного походження:

контрастний, баластний,

компактний

У словах шістнадцять, шістсот,

шістдесят.

У групах приголосних стц, стч:

невістка — невістці, невістчин;

хустка — хустці.

У групах приголосних стськ,

нтськ, нтств:

турист — туристський;

студент — студентський —

студентство

5).Чергування голосних звуків

і (е) або о

У закритому складі і: осінь, сіль

У відкритому о або е: осені, солі

е (о)

Після ж, ч,

ш, щ, дз, й

перед м’яким приголосним

е

чернець,

перед складами з е та и пшениця

перед твердим приголосним

о

пшоно,

перед складами з а, о, у чорний

У дієсловах перед а:

о (а): котити — качати

е (и): беру — забирати

е(і): летіти — літати

Після ж, ч, ш, щ та г, к, х: і →(о, е); кішка — кошеня.

В інших випадках — и: чистий, хист

6).Чергування приголосних звуків

Найголовніші чергування приголосних такі:

1) Задньоязикові фонеми |к|, |х| та глоткова |г| перед голосною

переднього ряду |е| чергуються з |ж|, |ч|, |ш| при творенні форм

слівта нових слів:|г| — |ж|: друг — друже, нога — ніженька;

|к| — |ч|: морок — морочити, рука — рученька;

|х| — |ш|: пастух — пастуше, вухо — вушний.

2) Перед голосною переднього ряду |і| приголосна глоткова |г| змінювалася

на передньоязикову |з|, задньоязикова |к| — на африкату

|ц|, задньоязикова |х| — на передньоязикову |с|. Внаслідок

цього маємо чергування:

|г| — |з′|: перемога — перемозі, друг — друзі;

|к| — |ц′|: річка — річці, бік — на боці;

|х| — |с′|: муха — мусі, свекруха — свекрусі

2) Перед голосною переднього ряду |і| приголосна глоткова |г| змінювалася

на передньоязикову |з|, задньоязикова |к| — на африкату

|ц|, задньоязикова |х| — на передньоязикову |с|. Внаслідок

цього маємо чергування:

|г| — |з′|: перемога — перемозі, друг — друзі;

|к| — |ц′|: річка — річці, бік — на боці;

|х| — |с′|: муха — мусі, свекруха — свекрусі

3) Давні чергування приголосних фонем спостерігаються і при

дієвідмінюванні дієслів та в деяких іменниках.

До таких чергувань належать:

|г| — |ж|: могти — можу;

|к| — |ч|: плакати — плачу, сікти — січу;

|х| — |ш|: колихати — колишу, сухий — суша;

|д| — |sдж|: ходити — ходжу, садити — саджу;

|т| — |ч|: світити — свічу, летіти — лечу;

|з| — |ж|: мазати — мажу, возити — вожу;

|с| — |ш|: косити — кошу, просити — прошу;

|зд| — |жsдж|: їздити — їжджу;

|ст| — |шч| (орф. щ): пустити — пущу.

4) Тверді |д|, |т|, |з|, |с|, | sдз|, |ц|, |л|, |н|, |р| чергуються з відповідними

м’якими при словозміні іменників та дієвідмінюванні

дієслів: коса — косі, пора — порі, імена — імені, база — базі,

крутити — кру5тімо, тратити — трать, манити — маню,

варити — варю, колоти — колю.

5) В іменниках і дієсловах губні чергуються зі сполученням

«губний + л»:

|б| — |бл|: любити — люблю, гребти — гребля;

|в| — |вл|: ловити — ловлю, ловля, мовити — мовлю;

|м| — |мл|: тямити — тямлю, диміти — димлю;

|п| — |пл|: купити — купля, спати — сплю;

|ф| — |фл|: графити — графлю.