9).Застарілі слова, їх стилістичні функції

Застарілі слова належать до пасивної лексики. У процесі історичногорозвитку словниковий склад кожної мови зазнає різнихзмін. Деякі слова перестають бути загальновживаними, зрозумілимидля носіїв мови і поступово виходять з ужитку.Перша група застарілих слів — це матеріальні архаїзми, або

історизми: князь, дука, кошовий, осавула; земство, магістрат;

лати, пернач; намітка, очіпок тощо. Слова, що належать до

другої групи, називаються стилістичними архаїзмами, або просто

архаїзмами (від грец. «стародавній»). З-поміж них виділяються

лексичні архаїзми (застарілі синоніми до слів сучасної мови):

десниця — права рука, правиця, вия — шия, ланіти — щоки,

ликувати — радіти, зріти — бачити, відати — знати, перст —

палець; словотворчі архаїзми (мають спільні корені, але відрізняються

суфіксами чи префіксами): письмовець — письменник,

возсіяти — засяяти, творитель — творець, возвеличувати —

звеличувати, словеса — слова; лексико-фонетичні (від сучасних

слів відрізняються звуковим оформленням): злато — золото,

серебро — срібло, глас — голос, прах — порох; фонетичні архаїзми

(характеризуються застарілою вимовою окремих звуків):

зіма — зима, братік — братик, збірати — збирати, крівавий —

кровавий — кривавий; семантичні архаїзми (застарілі в одному

зі своїх значень): держати в розумінні «мати за дружину»:

10)Неологізми,їх стилістичні функції

Неологізми (від грец. neo і logos — «новий» та «слово») —

нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються

в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати

назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають унаслідок

безперервного розвитку економіки, науки, культури,

у результаті розширення й поглиблення зв’язків з іншими народами

та державами. Особливо активно поповнюються новими

словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: біоніка,

біонавт, пептидоміка, гідропоніка, геноміка, протеоміка,

мультимедійний, нанотехнології тощо. Це лексичні неологізми,

що виконують номінативну функцію. До них належать

також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше:

банк — банкомат; глобальний — глобалізація, антиглобаліст;

ремонт — євроремонт; домашній кінотеатр, металопластик,

металокераміка та ін.

Крім виникнення лексичних новотворів для називання нових

понять, неологізми з’являються й через те, що виникає потреба

замінити вже наявну назву точнішою, зрозумілішою, такою, що

більше відповідає фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим

нормам мови.

Слова типу зорехмарний є індивідуальними (авторськими)

неологізмами. На відміну від нейтральних загальномовних, індивідуальні

неологізми можна вважати стилістичними, оскільки

вони покликані до життя прагненням дати назву не новому поняттю,

а такому, що вже мало місце.Велика кількість неологізмів постає в періоди докорінних

змін і перетворень у житті народу. З’являються не лише лексичні

(менеджер, спонсор), а й семантичні неологізми, активізуються

слова, що тривалий час були в пасиві лексичного складу.

Новим явищем у лексичному розвитку мов є абревіатури.

Позитивне в них те, що та сама інформація передається

меншою кількістю знаків, ніж у відповідному сполученні слів

СНІД, ВІЛ, САРС, ЄС, ПАРЄ, Стилістичні функції неологізмів досить різноманітні. Вони

виступають засобом надання текстові урочистого, піднесеного

звучання.