7).Слово.Лексичне значення слова.

Мова складається зі слів. Слово є основною, базовою одиницею

мови. Зі словами пов’язані інші мовні одиниці. Наприклад,

своєрідними частинами слів виступають такі мовні елементи,

як звуки і морфеми; зі слів утворюються словосполучення та

речення.

Отже, слово — це основна функціонально-структурна й семантична

одиниця мови, що становить звук або комплекс звуків і, характеризуючись

самостійністю та відтворюваністю, є будівельним

матеріалом для словосполучення та речення.

Слова виконують у мові номінативну функцію (функцію називання),

тому що являють собою назви предметів і явищ, їх ознак,

дій, станів, кількості тощо. У словах реалізуються наші думки

і почуття. Кожне слово має певне значення. Кожне становить найменшу

відносно самостійну значеннєву одиницю мови.

Однак слова не рівноцінні щодо значення. Одні з них мають

лексичне й одночасно певні граматичні значення. Таких слів абсолютна

більшість — це повнозначні слова. До повнозначних слів

належать іменники, прикметники, дієслова, прислівники, числівники,

займенники. Неповнозначні слова мають тільки граматичне

значення і можуть виражати відношення просторовості (на,

під), причинності (бо, через, тому що), єднальності (і, й, та), протиставності

(але, проте), умовності (би, якби), наказовості (хай)

тощо. Неповнозначними є сполучники, прийменники, частки.

Окремою групою слів є вигуки й звуконаслідування, бо вони

нічого не називають, а лише виражають почуття, емоції, реакції,

волевиявлення, акустичні образи (ой, ах, ура, геть, ку-ку).

Лексичним значенням називають співвіднесеність слова

з предметами, явищами, процесами, закономірностями реальної

дійсності та поняттями про них. Слово узагальнює у своєму лексичному

значенні основні ознаки цілого класу предметів і формує

поняття про них.

Поняття — це узагальнене відображення у свідомості властивостей

предметів і явищ дійсності. Поняття виражається словом.

Воно є основою лексичного значення слова.

Лексичні норми — це розрізнення значень і семантичних відтінків

слів, закономірності лексичної сполучуваності.

8).Правопис слів іншомовного походження

И пишемо за правилом «дев’ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш,

ж, р(Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?):

Пишемо и

Правила Приклади

в основах слів (загальні

назви) перед наступним

приголосним (крім й)

динаміка,

у тому числі:

у складних словах

з першою частиною

ди-, що означає «двічі»

дилема, дифтонг, диптих, диграма,

дилогія, диплопія

у префіксі анти-

після ц у словах, що

починаються на деци-

децибел, у географічних назвах та прізвищах:

які закінчуються на

-ида, -ика

Атлантида,

після літер, що позначають

шиплячі приголосні

та після ц

Алжир, Цицерон

у звукосполученні ри

перед приголосним

Маврикій, Мадрид,

в інших власних

назвах, які підпадають

під правило

«дев’ятки»

Аргентина, Бразилія, Ватикан,

у деяких власних

назвах

Єгипет, Єрусалим,

у давно запозичених

словах

єхидна, імбир, кипарис,

у словах церковного

вжитку

єпископ, митра, митрополит, херувим,

християнство

Пишемо і

Правила Приклади

напочатку слова історія, інцидент,

після приголосного перед

голосним та й

авіатор, соціолог,

у власних назвах після

приголосних (крім

«дев’ятки»)

Кіпр, Гвінея

у кінці невідмінюваних

загальних назв

візаві, колібрі,

після б, п, в, м, ф, г, ґ, к,

х, л, н (приголосні, що не

входять до «дев’ятки»)

перед

наступним приголосним

у загальних назвах

бізнесмен, пірат, пюпітр

Пишемо ї

Правила Приклади

після голосних (але

в складних словах і після

префіксів пишемо і)

Альтаїр, атеїзм, круїз, прозаїк, сюїта, Троїцьк

Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження

Подвоєння відбувається відбувається в разі збігу однакових

приголосних префікса й кореня, наприклад: ірраціонально, інновація,

імміграція (але еміграція), контрреволюція, контррозвідка,

сюрреальний, сюрреалізм та ін.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не

подвоюються, наприклад: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика,

бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив

Винятки: алла, алло, авва, бритт, брутто, ванна, донна,

дурра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна,

панно, тонна.

Подвоєння відбувається в географічних, особових та інших

власних назвах, наприклад: Апенніни, Ассирія