17. Особливості взаємодії лп з їжею.

Взаємодія з фруктовими соками. Деякі фруктові соки, а саме: грейпфрутовий, помаранчевий i яблучпий - потенційно здатні зменшувати біодоступність i дію фексофенадину. Припущення грунтусться на показниках, одержаних у ході 3 клінічних досліджень випадків, спричиненого гістаміном пухирцевого подразнення i почервоніння на шкірі та даних популяційного фармакокінетичного аналізу. Розміри пухирів i apеалів почервоніння суттєво збільшувались у paзi прийому фексофенадину гідрохлориду в комбінації з грейпфрутовим чи помаранчевим соком у порівнянні з водою. Спираючись на повідомлення в джерелах, наявність такої дії можна очікувати i при вживанні інших coків, наприклад, яблучного. Клінічна важливість цих спостережень залишаеться невизначеною. Kpiм того, популяційний фармакокінетичний аналіз на основі комбінованих показників дослідження впливу грейпфрутового / яблучного coків i даних вивчення бюеквівалентності показав зменшення біодоступності фексофенадину на 36%. Таким чином, для збільшення дієвості фексофенадину таблетки Телфасту слід запивати водою.

Як було вже зазначено вище, прийом таблеток фексофенадину одночасно із вживаниям жирних страв призводить до зменшенпя середньої площі під фармакокінетичною кривою (ППФК) i максимальної концентрації фексофенадину в плазмі крові (Сmах) на 21 i 20% відповідно [2].

18. Особливості взаємодії лп з алкоголем.

Препарат не підсилює дію алкоголю на ЦНС.

19. Вплив лп на професійну діяльність.

Телфаст, як правило, не спричиняє сонливості та не впливає на концентрацію уваги. Однак пацієнтам з потенційно нестандартними реакціями на лікарські засоби рекомендується попередньо перевірити індивідуальну реакцію на препарат [2].

Багаточисельні досліди, в ході яких використовували різноманітні об’ктивні и суб’єктивні критерії оцінок, продемонстрували, що фексофенадин в порівнянні з плацебо не чинить негативного впливу на психомоторну або когнітивну функцію [11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18]. В ході контролюємих клінічних досліджень по вивченню САР [11, 12], проведених серед пацієнтів, приймавших фексофенадина гідрохлорид в дозі 240 мг два рази на добу (ця доза в 4 рази перевищувала рекомендовану добову дозу), або здорових добровольців, отримувавших до 690 мг фексофенадина гідрохлорида два раза на добу протягом 28,5 днів, каких-небудь відмінностей по відношенню до явищ седації порівняно з плацебо не спостерігалось [13 ]. Отриманні данні підтверджуються результатами дослідження психомоторних функцій та здатністю до управління транспортними засобами. В ході 5-етапного рандомізованного перехресного дослідження з використанням одноразових доз препаратів шість здорових добровольців отримували плацебо або фексофенадину гідрохлорид (120, 180 або 240 мг), проходили три теста на психомоторну функцію та три теста на сонливість [15].

Телфаст – єдиний антигістамінний препарат, офіційно дозволений до застосування у пілотів та диспетчерів авіації в США, Великобританії, Австралії і Бразилії [19].

Перелік використаної літератури

1. Телфаст [електронний ресурс] // http://tabletki.ua/Телфаст/ - заголовок з екрану.

2. Інструкція до медичного застосування препарату Телфаст [електронний ресурс] // http://produkty.sanofi.ua/Telfast_30.pdf - заголовок з екрану.

3. mon U., Amon S., Gibbs B. In vitro studies with fexofenadine, a new nonsedating histamine H1 receptor antagonist, on isolated human basophils // Inflamm. Res. – 2000; 49 (suppl. 1):S13-14.

4. Meeves S., Joetham A., Gelfand E.W. Fexofenadine exhibits antiallergic activity in vitro and in vivo (abstract) // J. Allergy Clin. Immunol. – 2001; 107:S181.

5. Paolieri F., Battifora M., Riccio A., Bertolini C., Cutolo M., Bloom M. et al. Terfenadine and fexofenadine reduce in vitro ICAM-1 expression on human continuous cell lines // Ann. Allergy Asthma Immunol. – 1998; 81:601-607.

6. van Cauwenberge P., Juniper E.F., Star Study Investigating Group. Comparison of the efficacy, safety, and quality of life provided by fexofenadine 120 mg, loratadine 10 mg, and placebo administered once daily for the treatment of seasonal allergic rhinitis // Clin. Exp. Allergy. – 2000; 30:891-899.

7. Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России [текст] – М.: АстраФармСервис, 2007.-1632 с.

8. Graft DF, Bernstein DI, Goldsobel A, et al. Safety of fexofenadine in children treated for seasonal allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol 2001;87:22-6.

9. Wahn U, Meltzer EO, Finn AF Jr, et al. Fexofenadine is efficacious and safe in children (aged 6-11 years) with seasonal allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol 2003;111:763-9.

10. Mason J, Reynolds R, Rao N.The systemic safety of fexofenadine HCl. Clin Exp Allergy 1999;29(suppl. 3):163-70.

11. Bernstein D., Schoenwetter W., Nathan R., Storms W., Ahlbrandt R., Mason J. Efficacy and safety of fexofenadine hydrochloride for treatment of seasonal allergic rhinitis // Ann. Allergy Asthma Immunol. – 1997; 79:443-448.

12. Bronsky E.A., Falliers C.J., Kaiser H.B., Ahlbrandt R., Mason J.M. Effectiveness and safety of fexofenadine, a new nonsedating H1-receptor antagonist in the treatment of fall allergies // Allergy Asthma Proc. – 1998; 19:135-141.

13. Mason J., Reynolds R., Rao N. The systemic safety of fexofenadine HCl // Clin. Exp. Allergy. – 1999; 29 (suppl. 3):163-170.

14. Nicholson A.N., Turner C. Central effects of the H1 antihistamine, cetirizine // Aviat. Space Environ. Med. – 1998; 69:166-171.

15. Stone B.M., Turner C., Mills S.L., Nicholson A.N. Studies into the possible central effects of the H1 receptor antagonist, fexofenadine (abstract) // Arch. Allergy Immunol. – 1999; 118:338.

16. Thompson A., Finn A., Schoenwetter W. Effect of 60 mg twice-daily fexofenadine HCl on quality of life, work and classroom productivity, and regular activity in patients with chronic idiopathic urticaria // J. Am. Acad. Dermatol. – 2000; 43:24-30.

17. Vermeeren A., O'Hanlon J.F. Fexofenadine's effects, alone and with alcohol, on actual driving and psychomotor performance // J. Allergy. Clin. Immunol. – 1998; 101:306-311.

18. Weiler J.M., Bloomfield J.R., Woodworth G.G., Grant A.R., Layton T.A., Brown T.L. et al. Effects of fexofenadine, diphenhydramine, and alcohol on driving performance // Ann. Intern. Med. – 2000; 132:354-363.

19. Яковлева, О., Барало, Р. Дифференцированный подход в выборе Н1-антигистаминных препаратов – акцент на безопасность [електронний ресурс] // http://health-ua.com/articles/759.html - заголовок з екрана.

14