5. Перевірка правильності операцій, пов’язаних із рухом основних засобів, їх документальним оформленням.

Основні напрями ревізії операцій, пов’язаних із рухом основних засобів:

1) перевірка обґрунтованості придбання окремих об’єктів основних засобів (виходячи з виробничої необхідності, спеціалізації підприємства, ефективності подальшого використання);

2) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування, ураховуючи особливості документального оформлення операцій по джерелах надходжень (нове будівництво, придбання устаткування, безкоштовне надходження);

4) перевірка правомірності операцій з вибуття основних засобів:

а) при ліквідації об’єктів основних засобів через непридатність для подальшого використання, знос;

б) при реалізації іншим організаціям (обґрунтованість ціни реалізації, правильність розрахунку ПДВ, акцизного збору, якщо оподатковується цей товар);

5) контроль операцій при оперативній оренді основних засобів (надання в оренду приміщень та устаткування іншим підприємствам, фізичним особам: рівень тарифів плати за оренду, оформлення угод на оренду, достовірність обсягів оренди, стан розрахунків);

6) контроль відображення господарських операцій в обліку методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної у первинному документі.

6. Перевірка правильності нарахування амортизації, своєчасності й повноти включення її у витрати виробництва;

Перевірка правильності нарахування амортизації необо­ротних активів. Для цього з'ясовується, чи дотримано об­раний в обліковій політиці метод нарахування амортизації для основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Крім того перевіряється:

• чи всі об'єкти прийняті для нарахування амортизації (крім землі);

• чи нараховується знос з врахуванням руху об'єктів;

• чи враховано при розрахунку амортизації строк корисно­го використання та ліквідаційну вартість об'єктів, затвер­джених в Наказі про облікову політику підприємства;

• чи не продовжується нарахування амортизації по об'єктах, повністю амортизованих;

• чи правильно віднесено суму амортизації до складу відпо­відних витрат.

Ревізором вивчається також, чи було призупинено нараху­вання амортизації на період перебування об'єктів на реконст­рукції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації. Особ­ливу увагу слід звернути на періодичність нарахування амортизації, яка повинна дорівнювати одному місяцю, та поча­ток нарахування амортизації (з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання), а також припинення (починаючи з місяця, наступного за міся­цем вибуття об'єкта).

7. Перевірка віднесення витрат на ремонт.

Основні напрями і послідовність контролю:

1) перевірка обґрунтованості включення до складу об’єктів для капітального ремонту;

2) перевірка витрат на капітальний і поточний ремонт, що здійснюється підрядними організаціями;

3) контроль витрат на ремонт при господарському методі ведення робіт;

4) контроль відображення в обліку операцій по витратах на ремонти, джерел коштів на їх виконання

Крім витрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Ці витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості основного засобу, а до витрат поточного періоду.