5.2. Порядок проведення ревізії основних засобів

Основним документом, що регулює бухгалтерський облік основних засобів, є П(С)БО 7 «Основні засоби», Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, яким має керуватися ревізор при перевірці, а також нормами податкового законодавства.

Першочергово при проведенні ревізії основних засобів ревізор повинен ознайомитися з методологією обліку основних засобів, викладеною в наказі про облікову політику. Зокрема необхідно знати: вартісну межу об'єктів для їхнього віднесення до основних засобів; установлений перелік об'єктів, що відносяться до основних засобів незалежно від вартості; методи нарахування амортизації основних засобів; порядок відображення витрат на ремонт основних засобів; порядок проведення переоцінки основних засобів; терміни проведення інвентаризації основних засобів; перелік рахунків і субрахунків, установлених робочим планом рахунків і використовуваних для відображення операцій з обліку основних засобів.

Відповідно до перечислених в пункті 5.1 завдань ревізії основних засобів. Розглянемо порядок її проведення:

1. Перевірка правильності визнання та віднесення матеріальних активів до основних засобів. Перевірці підлягає:

• дотримання правил віднесення основних засобів до кваліфікаційних груп відносно П(С)БО 7 (а саме 1. Основні засоби:1.1. Земельні ділянки; 1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом; 1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої; 1.4. Машини та обладнання; 1.5. Транспортні засоби; 1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі); 1.7. Тварини; 1.8. Багаторічні насадження; 1.9. Інші основні засоби. 2. Інші необоротні матеріальні активи: 2.1. Бібліотечні фонди; 2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи; 2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди; 2.4. Природні ресурси; 2.5. Інвентарна тара; 2.6. Предмети прокату; 2.7. Інші необоротні матеріальні активи).

• правильність зарахування на баланс підприємства основних засобів (за первісною вартістю).

• дотримання вартісної межі віднесення активів до основних засобів (з прийняттям Податкового кодексу на зміну поняттю «основні фонди» у податковому обліку з 01.04.2011 р. прийшов бухобліковий термін «основні засоби» . Відповідно пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

• правильність встановлення ліквідаційної вар­тості основних засобів та інших необоротних матеріальних ак­тивів. Для цього аудитор звертається до Наказу про облікову політику підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об'єктів або груп основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ( ліквідаційна вартість приймається в сумі, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією)).