2. Основні кліматичні показники

А) Температура повітря

Показники середньорічної температури повітря змінюються в широтному напрямку, з півночі на південь в інтервалі +6-13ºС (на кожні 100 км в холодний період на 0,7-0,9ºС; в теплий на 0,4-0,5ºС). Це свідчить про ведучу роль радіаційного чинника в термічному режимі приземного шару атмосфери в цілому за рік. Найбільш виражений вплив цього чинника влітку. В 60% випадків найбільш теплий місяць – липень. Середня температура липня підвищується з північного заходу на південний схід в інтервалі 18-23,5º С. На побережжях найтепліший місяць – серпень. Взимку найбільш холодними є північно-східні і східні райони України (середня температура січня -7– -8ºС). На заході (до широти Києва) ізотерми мають субмеридіональний напрям (-4 – -6ºС), а в південній частині на рівнинах – субширотний (-6 – -1ºС). В цілому хід ізотерм на сході України – із північного сходу на південний захід. На південному березі Криму середні температури зимових місяців вище 0ºC. Середня температура повітря на Полтавщині в січні - 6,6ºС; в липні +20,7°С.

Найбільш тепле місце України – Місхор (ІІ - +4,1ºС ; VIII – +25ºС; середньорічна +13,9ºС, найбільш холодне – г. Говерла (І – -12ºС; VII – +9ºС; середньорічна близько 0ºС).

Найбільш висока максимальна температура повітря спостерігається в липні-серпні. На півдні і південному сході максимум досягає +40-42ºС. Найвищу температуру в Україні зафіксували 12 серпня 2010 року - тоді стовпчики термометрів у Луганську показували +42°С. Спекотним був і день 8 серпня того року, коли повітря у Херсоні прогрілося до +40,7°С, у Дніпропетровську - до +40,9°С, у Полтаві до +39,4°С.

Число днів із температурою понад +25ºС збільшується із пн.-зх. (30) до центрального степу (понад 90); а понад +30ºС - від 1-5 до 30 і більше днів.

Абсолютні мінімуми досягаюсь на сході України – -40 – -42°С; заході – -35ºС, на побережжі морів – -30ºС; в Полтаві – -33,6º C (11.01.1940 р.); в Ялті до -15º С. Число днів з температурою нижче -10ºС від 45 на північному-сході до 10 і менше у Криму.

Річна амплитуда температур повітря від 22°С на заході до 29°С на сході.

Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів по окремих метеостанціях України

Метеостанція	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Полтава ºС	- 7,0	-6,2	-1,1	7,9	15,0	18,4	20,5	19,6	14,3	7,4	0,9	-4,2	7,1
мм	30	28	30	37	48	69	68	57	35	45	40	38	525
Ковель ºС	-4,8	-3,7	0,5	7,7	13,5	17,1	18,2	17,3	13,2	7,4	2,6	-1,9	7,3
мм	31	33	31	40	53	83	84	82	49	42	41	39	612
Ужгород ºС	-2,8	0,0	4,3	10,6	15,5	18,7	20,2	19,6	15,6	9,7	5,0	0,1	9,7
мм	57	51	50	53	67	95	84	81	62	65	64	67	796
Мелітополь ºС	-3,7	-2,8	1,6	9,7	16,3	20,6	23,1	22,0	16,6	9,8	4,1	-0,7	9,7
мм	35	30	25	30	42	51	48	41	29	30	33	36	430
Ялта ºС	3,9	3,9	5,9	10,4	15,8	20,4	23,8	23,5	19,0	14,0	9,4	6,2	13,0
мм	83	66	44	26	28	42	40	27	30	44	62	91	583

Завдання: Побудуйте і виконайте аналіз кліматодіаграм за даними табл. 2 (з північного заходу на південний схід України; метеостанції Ковель – Полтава(Дніпропетровськ) – Мелітополь). Назвіть закономірності зміни в цьому напрямку показників та режиму температур по­вітря і атмосферних опадів. Назвіть основні відмінності в режимі опадів між Полтавою та Ялтою; Ужгородом

Кліматичні показники окремих адміністративних районів Полтавщини (склав Л.Л. Кушнір)

Адміністративні райони	Напрямок	Пересічна температура		Тривалість періоду з температурою повітря вище меж		Сума температур вище +10ºС (сума активних температур)	Річна сума опадів, мм (в т.ч. за теплий сезон)	Тривалість без морозного періоду	Середня з Макс. Декадних висот сніг. покриття	Дати переходу середніх добових температур (для станцій) вище меж			Індекс континентальності клімату (за Ценкером)
		січня	липня	+5ºС	+10ºС					0ºС	+5ºС	+15ºС
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Гадяцький	ПН-ПД	-7,2	+19,8	195	155	2600	505 (280)	160	20	24.03 16.11	11.04 24.10	17.05 18.09	53,6
Миргородський	ПН-ПД	-6,6	+20,2	200	160	2700	502 (290)	165	18	21.03 19.11	10.04 28.10	12.05 7.09	53,6
Кременчуцький	ПН-ПД	-5,5	+21,5	210	170	3000	470 (290)	175	15	14.03 24.11	04.04 03.11	08.05 15.09	55,0
Оржицький	ЗХ-СХ	-6.7	+20.0	200	165	2800	518 (320)	170	17	-	-	-	53,6
Велико-Багчанський	ЗХ-СХ	-7,0	+20,5	205	165	2800	530 (290)	160	19	-	-	-	55,2
Диканський	ЗХ-СХ	-6,5	+21,5	200	160	2700	517 (280)	165	21	-	-	-	56,4
Гребінківський	ПнЗх-ПДСх	-6,5	+20,1	200	160	2700	500	155	17	20.03 18.11	08.04 27.10	13.05 09.09	53,0
Лубенський	ПнЗх-ПДСх	-6,7	+19,8	200	160	2750	520 (290)	170	24	20.03 17.11	09.04 17.11	15.05 08.09	53,0
Миргородський	ПнЗх-ПДСх	-6,6	+20,2	200	160	2700	502 (290)	165	18	21.03 19.11	10.04 28.10	12.05 07.09	53,6
м. Полтава	ПнЗх-ПДСх	-7,0	+20,5	207	171	2810	485 (280)	171	20	21.03 21.11	04.04 28.10	13.05 14.09	55,2
Карлівський	ПнЗх-ПДСх	-6,8	+20,8	200	165	2800	480 (280)	165	19	20.03 16.11	08.04 26.10	14.05 11.09	55,8

Б) Атмосферні опади на території України розподіляються нерівномірно, що зумовлено різним впливом кліматотвірних чинників. Найбільшу кількість опадів зафіксовано на високих полонинах Карпат (метеостанпія Плай - 1663 мм; ст. Пожежевська - 1593 мм) і вершині Говерли, як вважають - до 2000 мм), а на прилеглих рівнинах 700-800 мм, та південно-західних яйлах Гірського Криму (1000-1200 мм). Найбільша місячна кількість опадів 580 мм була виміряна під час катастрофічного паводку у Карпатах у червні 1969 року на гідрологічному посту Гута у Івано-Франківській області (до речі, для більшої частини території України це майже річна кількість);

На рівнинах розподіл опадів залежить від впливу щркуяяційного фактору. В західному регіоні ізолінії річної кількості спадів мають субмередіональний напрям (700-550 мм), що свідчить про великий вплив вологопереносу із заходу (північної частини Атлантичного океану), інтенсивність якого досить швидко зменшується. В центральній і східній частині України хід ізогієт субширотний, що є наслідком зменшення ролі циркуляційного і збільшення – радіаційного чинника (від 550 мм на півночі до 300 мм у Причорноморї). За 80-90-ті роки кількість атмосферних опадів збільшилась (в середньому на 50 мм), наприклад, в Полтаві від 485 до 525 мм; (Лубнах - 575 мм; Кобеляках - 519 мм). Загальний напрямок зміни ізогієт на рівнинах України - по дузі із заходу на південь. На на­вітряних схилах височин випадає на 15-20% опадів більше, ніж на прилеглих рівнинах.

70-80% опадів випадає у вигляді дощу і лише 20-25% - у вигля­ді снігу. До 3/4 опадів випадав в теплий сезон у вигляді злив (з максимумом в червні-липні), що характерно для континентального типу річного ходу опадів. Лише на Південному березі Криму максимум припадає на холодний сезон (грудень-січень), щo характерно для субтропічного середземноморського типу річного ходу опадів. У високогірї Карпат режим опадів наближається до приокеанічного. Лише 4% загального обєму опадів має місцеве походження; решта - адвективне. Дані для побудови кліматодіаграм для метеостанцій і пн.-з, центр, і пд.-сх. частини України та гірських районів (практична робота №8) приведені в таблиці 2.

В) Випаровуваність та зволоженість.

Випаровуваність (величина, що характеризує максимально мож­ливе випаровування з поверхні водойми, або зволоженого грунту при гевних метеоумовах) є важливим показником для характеристики агрокліматичних ресурсів. Вона залежить від кількості опадів і кіль­кості тепла. За даними М.І. Гойси показники випаповуваності із за­ходу на південь змінюються в інтервалі 850-1100 мм, а за М.М. Івановим – в інтервалі 575-900 мм.

Для характеристики зволожуваності запропонований цілий ряд коефіцієнтів. Так, за М.М. Івановим коефіцєнт зволоження розрахо­вується як відношення річної кількості атмосферніх опадів до по­казників випаровуваності в даному місці:

За цим автором в межах лісової зони К = 0,9-1,0; лісостепу 0,8-0,6, степу 0,5-0,3. Коефіцієнт зволоження по метеостанції Полтава близько 0,7.

Г). Вітровий режим.

Залежить від розташування баричних центрів атмосфери. Так, на південь від т.з. "осі Воєйкова" (смуги підвищеного атмосферного тиску) переважають східні, а на півдні – західні вітри. В холодне півріччя на північ від цієї осі дмуть західні, південно-західні й південні вітри, на південь – східні і північно-східні вітри. У теплий сезон по всій території України переважають південно-західні вітри і лише на півдні – східні і південно-східні вітри.

Найбільш вітряні місця – гори. Так, сильний вітер (понад 15 м/сек) на горі Ай-Петрі у 1949 р. дув на протязі 125 днів. В грудні 1947 р. він досягав 50 м/сек (рекордні показники).

У Полтаві середня швидкість вітру 5,5м/сек. Число вітрів різних румбів в середньому за рік більш-менш рівномірне:

Таблиця 3.

Румб/місяць	Пн.	Пн.Сх.	Сх.	Пд.Сх.	Пд.	Пд.З	Зх.	Пн.З.	Штиль
Січень	8	13	14	14	11	16	14	10	2
Липень	15	15	11	7	6	9	17	20	4
Рік	10	14	14	12	10	12	14	14	3

Зимою дещо вища повторювальність південно-західних вітрів, а влітку – північно-західних вітрів. (Завдання: побудуйте розу вітрів для метеостанції Полтава за рік – чорним кольором; за січень – синім кольором; за липень –

червоним кольором на одній і тій же шкалі. Масштаб: в 1 см. – 2%).

Серед місцевих вітрів на Україні поширені фени і гірсько-долинні (в Карпатах і Гірському Криму) та бризи (смуга 10-30 км. на побережжі морів і водосховиц).