7. Кліматичне районування

Згідно схеми загальнонаукового кліматичного районування, розробленої Б.П.Алісовим (1954) територія України цілком роз­ташована в межах помірного кліматичного поясу. Із врахуванням особливостей атмосферної циркуляції в межах поясу автор виді­ляє 2 кліматичні області. За уточненою схемою кліматичного районування України (М.І.Щєрбань, 1990) виділяються чотири об­ласті (рис. З).

1. Атлантико-континентальна Європейська помірно-волога, помірно-тепла (баланс опадів +100 – + 200 мм) сума активних температур понад +10ºС складає 2400-2900º). Переважають за­хідні вітри. Включас зону лісостепу, мішаних лісів та Карпати.

2. Атлантико-континентальна Європейська недостатньо воло­га, дуже тепла (баланс опадів -200 – -500мм), сума активних температур понад 10ºС складає 2900 – 3400ºС). Переважають схід­ні вітри. Включає зону степу.

.Додатково ввділяються області: 3. Гірського Криму та 4. Південного берегу Криму з рисами субтропічного клімату.

Існуюють також схеми прикладного кліматичного районування, перш за все агрокліматичного, при якому враховуються інтегральні показники, що впливають на можливості розвитку і продуктивність сільськогосподарських рослин: тривалість вегетаційного періоду (з середньою температурою повітря више +5ºС), періоду активної вегетації (тривалість періоду і сума температур понад +10ºС);тривалості кліматичного літа (понад + 15ºС); коефіцієнт зволоження та деякі інші. На Україні розроблені схеми районування за В.П. Поповим, 1958 (за показниками зволоженості, теплозабезпеченості) та за В.П. Дмитренко та ін., 1976 - див. роздаткові матері­али і табл.. 4; ГЕУ, т.І, с. 13; АУПЕР; розробка лабораторного заняття.

Тривалість вегетаційного періоду збільшується із північного сходу на південь і південний захід від 190 до 240 днів (на рівнинах) і 290 днів на ПБК; період активної вегетації – відповідно від 150 до 190 днів. Період з температурою понад +15ºС зростає з півночі і північного-заходу на південь в інтервалі 95-140 днів.

Сума активних температур понад +10°С збільшується на рівнинах в інтервалї 2350-3600ºС, на ПБК до 4200ºС. Ці показники від року до року змінюються. Тому не кожний рік вдається отримати стійкий врожай теплолюбивих культур (кукурудзи, для якої потрібно 90-150 днів активної вегетації і 2500-2900ºС, винограду – понад 3000º С та ін.)

Тривалість опалювального періоду (холодної частини року, обмеженої датами переходу температури повітря через + 8ºС) змі­нюється із півночі (від 5 жовтня до 20 квітня, або 200 днів) на південь (від 5 листопада до 10 квітня, або 150 днів). У Полтаві опалювальний період в середньому триває 185 днів (з 13 жовтня до 16 квітня).

До інших видів кліматичних ресурсів належать енергетичні ресурси сонячної радіації (найбільші в Криму); енергія вітру (гірські і степові райони, береги водойм), рекреаційні ресурси (береги водойм, гори, лісові масиви).

8. Несприятливі погодно-кліматичні процеци і явища

Посухи – довготривала нестача вологи при високій температурі повітря, в результаті якої вичерпуються вологозапаси в грунті. Найбільш поширені посухи на південному сході України, їх повторюваність через кожні 2-3 роки (а в районі Скадовськ-Перекоп-Сиваш – через рік). Межа посух проводиться по лінії: Кодима-Черкаси-Гребінка-Новгород-Сіверський. Формуються здебільшого в арктичному бідному вологою повітрі в результаті його довготривалого прогрівання в антициклонах. Заходи по боротьбі з посухами: збільшення та більш повне використання вологозапасів у грунті шляхом снігозатримання, лісомеліорації, зрошення, а також посівів в оптимальні строки; виведення посухостійких сортів рослин.

Суховії – гарячі і сухі вітри при температурі повітря понад 25ºС, відносній вологості менш 30%, швидкості понад 5 м/сек. Особливо небезпечні в період цвітіння і визрівання сільськогосподарських культур.

Агрокліматична зона	Середня температура повітря в липні	Кількість днів з температурою понад +15ºС	Сума температур понад +10ºС	Тривалість вегетаційного періоду (дні)	Тривалість безморозного періоду (дні)	Середня кількість атмосферних опадів за рік *	Випаровуваність (мм)	Тривалість снігового покриву (дні)	Радіаційний індекс сухості (за М.І. Григор’євим)	Коефіцієнт зволоженості (за В.П, Поповим)	Коефіцієнт зволоженості (за М.М. Івановим)	Гідротермічний коефіцієнт (за Г.Т. Селяниновим)	Біокліматичний потенціал	Якісна характеристика зони
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
І Полісся	18-19	90-110	2400 2600	190-210	150-160	564/ 402	550	60-110	1,2	1,9-2,8	1,2-0,9	1,3-2,0	24,5 (24-26)	Волога, помірно тепла
ІІ Західний лісостеп	18-20	95-120	2500 2600	200-210	160	650/ 480	500-550	70-80	1,1	1,9-2,8	1,25-1,0	1,9-1,9	25,2 (25-26)	Волога, помірно тепла
ІІІ Центральний і східний лісостеп	19-21	105-125	2600 2900	210	160-170	515/ 362	600-700	70-100	1,4	1,2-1,9	0,9-0,6	1,0-1,3	16,4 (17-15)	Недостатньо волога, тепла
IV Північний степ	21-22	120-130	2900 3100	220	170-180	445/ 300	700-850	50-100	1,5	1,0-1,3	0,6-0,5	0,7-1,0	21,3 (25-18)	Посушлива, тепла
V Південний степ	22-23	130-140	3200 3400	220-240	170-220	396** 265	850-1000	60-20	2,4	0,8-1,2	0,5-0,3	0,5 – 0,7	(15-10)	Дуже посушлива. Помірно жарка з м’якою зимою

Примітки: * – в знаменнику – кількість опадів за теплий сезон (квітень-жовтень)

** – Агрокліматична зона південного степу відповідає фізико-географічний зоні південного і сухого степу.

В зоні сухого степу кількість опадів 350 мм; в теплий сезон – 221 мм.

Найбільша вірогідність суховіїв в південно-східних областях (понад 20 днів на рік), що зумовлено напрямком цих вітрів, які виникають по західній і південно-західній периферії антициклонів, розташованих над південно-східним районом Східно-Європейської рівнини.На Полтавщині фіксується близько 3-10 днів з суховіями. Особливо небезпечні інтенсивні суховії (4-7 на пд.сході; 1-2 дні в рік на Полтавщині).

Пилові та чорні бурі виникають як зимою, так і літом, в умовах сухого і розпушеного грунту при вітрах із швидкістю понад 15 м/сек. Сильні бурі спостерігалися в 1966-72рр, 1974, 1984 р. (особливо великої інтенсивності – в січні-березні 1969 р., коли було переміщено мільони тон грунту).

Іншими несприятливими явищами є:

Сильні вітри (понад 15 м/сек), характерні для гір; шквали – різкі пориви вітру (на Полтавщині 1 раз в 5 років); смерчі (на Україні 1 -2 на рік). Максимальна швидкість вітру 50м/с (180км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 року на метеостанції Ай-Петрі у Криму.

• сильні хуртовини (сніг з сильним вітром) – найчастіші в пд.-сх. і пн.-сх. районах (понад 5 днів на рік);

• сильні тумани (з видимістю до 100 м.), які більш характерні для холодного півріччя. Найчастіше (до 80 днів) бувають в гірських районах; часті на височинах; найрідше – на низовинах і степу.

• Сильна ожеледь (діаметром понад 20 мм) спостерігається при адвентації теплого вологого повітря на охолоджену поверхню і тому частіше буває в пд. і пд.-сх. районах.

Грози (сильний дощ) – понад 50 мм опадів на протязі 12 годин і менше, розвиваються на холодних фронтах, або при пд.-зх. циклонах влітку. Найчастіші в Криму (більш 6); на Полтавщині 2-3. Рекордна разова кількість опадів (256 мм) зареєстрована 09.08.1973 р. в Криму, та смт. Підгайці – 282 мм (13.07.1957 р.). Добова кількість опадів у 278мм була зафіксована Карадазькою обсерваторією ( АР Крим) 2 вересня 1991 року.

• Сильний град (діаметром понад 20 мм) виникає при інтенсивній конвекції на холодних фронтах. Спостерігається 4-6 днів в горах, менше – на височинах. На Полтавщині – в червні 1972 р. зафіксовані окремі градини діаметром до 118 мм;

• Заморозки – зниження температури повітря біля поверхні грун­ту до 0ºС і нижче в вегетаційний період (переважно при антициклонах вранці). На Полтавщині 20-24 дні з заморозками;

• Сильна жара (для Полісся і західного лісостепу – понад +30°С; іншої території – понад +35ºС). Таких днів фіксується максимум 5 на рік (на Полтавщині – 1 день на рік, в Полтаві – 1 раз на 2-3 роки); На пн.сході України спостерігається один раз на 3-4 роки.

В окремі роки число днів із стихійними метеорологічними явищами було особливо великим (наприклад, 1969, 1972 та ін.).