- •5.03060101 «Організація виробництва»)
- •Розділ 1 Підприємство в сучасній системі господарювання
- •Тема 1: Теорія підприємств і основи підприємництва
- •Тема 2: Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •Тема 3: Управління підприємствами
- •Розділ 2 – Ресурсне забезпечення підприємства в сучасній системі господарювання
- •Тема 4: Економічні ресурси та ресурсний потенціал підприємства
- •Тема 5: Трудові ресурси та кадри підприємства
- •Тема 6: Продуктивність та методи її вимірювання
- •Тема 7: основні виробничі фонди
- •Прямолінійний (рівномірний) метод
- •Методи прискореної амортизації
- •Метод зменшення залишкової вартості
- •Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •Кумулятивний метод (метод суми чисел)
- •Виробничий метод
- •Тема 8: оборотні засоби підприємства
- •Структура і склад оборотних засобів підприємства
- •2. Фонди обігу
- •1. Виробничі оборотні фонди
- •Тема 9: Матеріально – технічне забезпечення підприємства
- •Тема 10: Інвестиційні ресурси підприємства. Капітальні вкладення
- •Чиста поточна вартість інвестицій (npv)
- •Індекс прибутковості інвестицій (pi)
- •Дисконтований строк окупності інвестицій (dpbp)
- •Внутрішня ставка прибутковості інвестицій (irr)
- •Тема 11: Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Розділ 3 Технічна база і організація виробництва
- •Тема 12: інноваційні процеси на підприємстві
- •Тема 13: Техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства
- •Методика розрахунку виробничих потужностей у загальному вигляді
- •Методика розрахунку виробничих потужностей спеціалізованих будівельних організацій
- •Тема 14: Організація виробництва
- •Тема 15: Виробнича і соціальна інфраструктура
- •Елементи iнфраструктури пiдприємства
- •1. Ремонтне господарство
- •2. Iнструментальне господарство
- •Розділ 4 Регулювання, прогнозування та планування діяльності підприємства
- •Тема 16: Сутність планування й особливості його здійснення на підприємстві
- •З точки зору обов’язковості планових завдань:
- •Залежно від терміну, на який складається план, і ступеня деталізації:
- •За складом планових рішень розрізняють:
- •Тема 17: Планування виробничої діяльності підприємства
- •Розділ 5 Мотивація і оплата праці
- •Тема 18: Мотивація трудової діяльності
- •4.1 Змістовні теорії мотивації (повідковий підхід)
- •4.1.1 Теорія потреб а.Маслоу
- •Теорія мотивації ф.Герцберга
- •Модель МакКлелланда-Аткінсона
- •4.2 Процесуальні теорії мотивації
- •4.2.2 Теорія справедливості
- •4.2.3 Теорія мотивації л.Портера - е.Лоулера
- •Тема 19: Оплата праці на підприємстві
- •Відрядна форма оплати праці
- •Погодинна форма оплати праці
- •Розподіл колективного заробітку за присвоєними розрядами і відпрацьованим часом з коригуванням на коефіцієнт трудової участі (кту)
- •Розділ 6 Результати і ефективність господарської та інших видів діяльності підприємства
- •Тема 20: Сутність якості та конкурентоспроможності продукції та методи їх оцінки
- •Тема 21: Витрати і ціни на продукцію
- •Орієнтовна номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості підприємств різних галузей виглядатиме так:
- •Класифікація цін
- •Методи ціноутворення
- •Встановлення цін на нові товари
- •Тема 22: Фінансово-економічні результати господарської діяльності підприємства та оцінка його ефективності
- •Розглянемо послідовність здійснення розрахунків.
- •Класифікація видів прибутку
- •Тема 23: Економічна безпека підприємства
- •Основні функціональні складові економічної безпеки підприємства:
- •Тема 24: реструктуризація і санація підприємств
- •Тема 25: Банкрутство і ліквідація підприємств
- •Тема 26: зовнішньоекономічна діяльність підприємств
Розділ 1 Підприємство в сучасній системі господарювання
Тема 1: Теорія підприємств і основи підприємництва
1. Зміст і поняття підприємницької діяльності.
2 Форми здійснення підприємницької діяльності.
3. Поняття і зміст інтрапренерства.
4. Договірна діяльність у сфері підприємництва.
-1-
Всі види підприємницької діяльності, а також зміст підприємництва як соціально-економічного процесу регламентуються Господарським Кодексом України (глава 4).
Згідно із ст.42 ГКУ підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Принципи підприємницької діяльності:
- вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів виготовлюваної продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
- вільний найом підприємцем працівників;
- комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
- самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства.
Підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Підприємство - це відкрита система, яка може існувати тільки за умови активної взаємодії із зовнішнім середовищем. |
Умовою життєздатності системи є вигідний обмін "входу та виходу".
-2-
Підприємницька діяльність може здійснюватися в таких формах:
- безпосереднє виробництво будь-якого товару (продукту, послуги);
- виконання посередницьких функцій з товароруху від виробника до споживача. У рамках такого подіну праці сформувалася типологія підприємницької діяльності, яка представлена на рис.
-3-
Як показав чотирнадцятирічний досвід функціонування підприємств в нових, трансформованих умовах, методом випробувань і помилок досягнуто досить значних результатів на ниві вітчизняного підприємництва. Це проявляється у включенні в підприємницьку діяльність найбільш ініціативних людей, що володіють значним діловим і комерційним досвідом, придбаним як у результаті їх минулої професійної діяльності, так і в тіньовій економіці.
Останнім часом увага приділяється підприємництву не тільки як способу ведення справ на самостійній і незалежній основі, але і внутрішньо-фірмовому підприємництву, чи інтрапренерству. Виявлення інтрапренерства насамперед пов'язане з переходом багатьох великих виробничих структур на підприємницьку форму організації виробництва.
Під інтрапренерством розуміється розвиток духу підприємництва усередині існуючого підприємства, яке полягає в створенні відповідних передумов для розвитку новаторських підприємницьких ідей,, зокрема:
- виділяються ресурси для створення підприємницьких ідей;
- виділяється допомога для практичної реалізації підприємницької ідеї.
Інтрапренер - це людина, що ініціює і здійснює підприємницьку діяльність у рамках сформованого, діючого підприємства.
Метою інтрапренерства є підвищення ефективності підприємства за рахунок:
- активізації і використання творчого потенціалу співробітників;
- раціонального використання ресурсів підприємства;
- швидкої реакції на зміни потреб ринку;
- швидкої реалізації інновацій;
- створення основи для подальшого розвитку виробництва.
-4-
Невід'ємною складовою співробітництва в сфері підприємництва є угода.
Отже, угода - це будь-яка домовленість між підприємцями, в основі якої лежить комерційний інтерес. Результатом угоди як процесу обміну на компенсаційній основі є задоволення всіх учасників угоди, досягнення поставлених ними комерційних цілей чи одержання в результаті обміну цінностями користі, вигоди.
Поняття "договір" визначають через поняття "угода", бо він є її різновидом.
Договором вважають угоду двох чи кількох осіб, спрямовану на виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків.
Керуючись загальним визначенням договору, спід зауважити, що господарським вважають такий цивільно-правовий договір, в якому обидва партнери чи хоча б один з них є юридичною або фізичною особою, а також згідно з яким передаються товари, виконуються роботи чи надаються послуги з метою здійснення підприємницької діяльності чи іншої мети, не пов'язаної з особистим (сімейним, домашнім) споживанням.
Основними напрямками співробітництва можуть бути сфера виробництва, товарообміну, торгівлі, фінансових відносин.
У сфері виробничих відносин використовуються такі форми співробітництва, як організація спільних підприємств; організація змішаних підприємств; виробнича кооперація; лізинг; проектне фінансування; ліцензування; управління за контрактом; підрядне виробництво тощо.
Основними формами співробітництва в сфері товарообміну (зустрічна торгівля) є бартер, бартерні операції; зустрічні постачання; комерційна тріангуляція (бартерні операції, у яких беруть участь три і більше сторін); операції з давальницькою сировиною (толінг) тощо.
У сфері торгівлі застосовуються наступні форми взаємин; звичайна угода; форвардна угода; угода про передачу інформації; угода про встановлення прямих виробничих зв'язків; угода типу "спот"; угода про експорт-імпорт товару тощо.
Взаємодія підприємців у сфері фінансових відносин в основному зводиться до факторингу і комерційного трансферту в залежності від сфери, у рамках якої здійснюються відносини підприємців (національна, міжнаціональна чи міжнародна).
!!!! Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
