4. Організація творчої діяльності

Кожен дослідник повинен знати, що творчий процес базується на дуже копіткій та добре організованій праці. Біографії видатних учених свідчать про те, що всі вони були великими трудівниками, їхні досягнення – результат значної праці, величезного терпіння, надзвичайної завзятості й наполегливості.

Ефективність наукової творчості великою мірою залежить від раціональної організації праці. Існують загальні принципи наукової праці. Найважливішими з них є:

- творчий підхід;

- мислення;

- самоорганізація;

- робота над собою;

- динамічність;

- критичність і самокритичність;

- економічність;

- колективність;

- діловитість; - енергійність;

- плановість;

- практичність.

Творчий підхід означає, що на всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатися сказати щось нове в науці. Давнє китайське прислів’я стверджує, що розумним можна стати трьома шляхами: шляхом власного досвіду – найгіркіший шлях; шляхом наслідування – найлегше; шляхом мислення – найблагородніше.

Мислення, обмірковування – один із основних елементів наукової праці. Найкращі результати будуть у тих, хто привчив себе думати постійно, концентрувати увагу на предметі дослідження.

Якщо людина має творчі задатки і здібності і хоче їх розвинути, то вона повинна бути наполегливою, витриманою і терплячою, нерідко мужньою, а також виявляти творчу ініціативу.

Творчість також передбачає плановість в роботі, тому що при складності, трудомісткості, тривалості й дорожнечі сучасних наукових досліджень планування допомагає запобігти невиправданим витратам часу і засобів для вирішення наукових завдань у визначений термін.

Хоча наукова робота, як правило, є одноосібним дослідженням, проте дослідник – член певного колективу, до якого він може звертатися за порадою. В колективі ж відбувається обговорення теми дослідження, постановки завдань, отриманих результатів, можливостей їх використання та ін.

Досягти системності в роботі і сприяти самоорганізації праці можна, виконуючи певні правила:

• не працювати без плану;

• при виконанні великої роботи слід звільнитися від другорядних справ;

• перш ніж братися за роботу, зважити і розподілити свої сили і час;

• постійно думати про предмет дослідження;

• не можна робити дві справи одночасно;

• творчу роботу виконувати перед механічною, складну – перед простою;

• доводити розпочату роботу до кінця і не розпорошувати сили;

• заздалегідь готувати все необхідне для виконання роботи, щоб не відволікатися;

• постійно контролювати свою роботу, вчасно вносити корективи, обмежувати глибину розробки;

• намагатися бачити кінцеву мету.

Науковець повинен бути самокритичним, скромним і вміти тактовно відстоювати свої переконання. Крім того, він повинен мати певні особистісні й творчі якості. Безумовно, важко знайти людину, яка б могла в повному обсязі мати всі перелічені нижче якості, проте потрібно їх у себе виховувати.