6. Використання методів наукового дослідження

Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні.

Загальні методи використовують в дослідницькому процесі в різних науках, а спеціальні – розробляються, вдосконалюються і застосовуються в конкретних спеціальних науках і навіть на окремих етапах і не бувають довільними.

Загальні методи наукового пізнання поділяють на три групи:

1. методи емпіричного дослідження;

2. методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження;

3. методи або методологія, що використовуються на теоретичному рівні дослідження.

До методів емпіричного дослідження відносяться:

• спостереження,

• порівняння,

• вимірювання,

• експеримент,

• опитування (анкетування, інтерв’ювання, тестування, метод експертних оцінок), кореляційний аналіз ( вивчення співвідношення між незалежними змінними), факторний аналіз (багатомірні зв’язки змінних величин за кількома ознаками),

• метод імплікаційних шкал – наочна форма вимірювання та оцінювання отриманих даних, які градуються за кількістю чи інтенсивністю ознак. Шкали класифікуються за типами або рівнем виміру;

• контент-аналіз – находження і виділення в тексті певних смислових понять, одиниць аналізу, що становлять інтерес для дослідника, а також визначення частоти їх застосування в документі. Такий підрахунок дає змогу виявити закономірності, які мають місце в документі і які традиційними методами вивчити не можна.

До методів, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях досліджень відносяться:

• абстрагування, аналіз і синтез ( різновиди – прямий, або емпіричний, і зворотний, або елементарно-теоретичний, а також структурно-генетичний);

• індукція та дедукція – взаємо протилежні методи пізнання. Є кілька варіантів наслідкового зв’язку між методами наукової індукції:

• метод єдиної подібності;

• метод єдиної розбіжності;

• об’єднаний метод подібності і розбіжності;

• метод супутніх змін;

• метод решт.

До методів теоретичних досліджень відносяться:

• історичний,

• термінологічний,

• функціональний,

• системний,

• когнітивний,

• моделювання,

• сходження від абстрактного до конкретного ( це – загальна форма руху наукового пізнання),

• метод ідеалізації ( конструювання подумки об’єктів, яких в дійсності немає, або які практично нездійсненні);

• формалізація ( вивчення об’єктів шляхом відображення їхньої структури за допомогою знаків, штучних мов, наприклад мовою математики);

• аксіоматичний метод – побудова наукової теорії, деякі твердження якої приймаються без доведень, а решта – виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

Запитання для самоконтролю

1. Що є теорією методів дослідження?

2. Які функції виконує методологія?

3. Які методи відносяться до логіко-аналітичних?

4. Чим займаються наступні науки: бібліографія, інформатика, наукометрія, інформетрія, математична статистика, бібліометрія?

5. Який з чотирьох рівнів методології науки виявляє смисл наукової діяльності та її взаємозв’язки з практикою, суспільством, культурою тощо?

6. Який із загальнонаукових принципів дослідження передбачає вивчення історії понять і термінів та розробку й уточнення змісту понять?

7. Який метод пізнання реальної дійсності є універсальним для всіх наук?

8. До якого класу методів відноситься вивчення джерел, збір інформації, спостереження, опитування тощо?

9. До якого класу методів відноситься обробка інформації, кількісний та якісний її аналіз, систематизація даних, шкалювання та ін.

10. До якого класу методів відноситься перевірка отриманих результатів шляхом кількісного та якісного аналізу даних?

11. Як називається розділ математики, який використовується для вивчення реальних об’єктів і ситуацій та прогнозування результатів у політичній, економічній, воєнній та інших сферах діяльності?

12. Як називаються методи наукового пізнання, які використовуються в дослідницьких процесах різних наук?

13. Як називаються методи, що застосовуються в конкретних науках?