- •Складаємо програму обробки групи отворів
- •Визначення режимів різання:
- •Налагодження свердлильного верстату з чпк
- •Системи автоматизованого програмування (сап) Суть і призначення систем автоматизованого програмування (сап)
- •Структура сап
- •Класифікація сап
- •Структура сап
- •Форми представлення вихідних даних
- •Із вільною структурою представлення (словарний запис).
- •Таблична форма.
- •Представлення у формі “меню”.
- •Структура документації
- •Go.Doc. Опис оболонкової системи
- •Режими роботи системи.
- •2.3. Режим “Проектування”
- •2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
- •2.5. Режим “Моделювання”
- •2.6. Режим “Середовище”
- •2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
- •2.2. Оператори визначення прямих.
- •2.3. Оператори задання кіл (16 – методів).
- •2.4. Оператори визначення контуру.
- •Техніка програмування контурів
- •2.4.2. Операції над контуром.
- •2.4.2.1. Інвертування контуру.
- •2.4.2.2. Одержання дзеркального контуру.
- •122 Двнз “Дрогобицький механіко-технологічний коледж” Програмування на верстатах з чпк
2.4. Оператори визначення контуру.
2.4.1. Принципи програмування контурів.
Контуром на мові програмування називається, записана в рядок послідовність деяких елементів розділених між собою радіальною комою “,”.
Елементами контуру можуть бути:
ідентифікатор геометричної змінної – (точки, прямої, кола, контуру, ТЗК);
модифікатор положення {ХМ, ХВ, YМ, YВ};
модифікатор положення {SSW};
модифікатор направлення {CLW, CCLW};
скалярний підвираз;
скалярний ідентифікатор;
скалярна константа;
радіус округлення {значення радіуса}
Техніка програмування контурів
Приклад 1: К1 > 100, Р1, Р2, 30, Р4
В прикладі програмується рух по точках Р1 і Р2 з подачею 100 мм/хв і рух в точку Р4 з подачею 30 мм/хв.
Приклад 2: К1 > L1, L2, L3, 10, L4
В прикладі програмується рух в точку переміщення прямих L1 і L2, далі рух по L2 в точку переміщення L2 і L3, далі рух по прямій L3 з подачею 10 мм/хв до перетину L3 і L4.
Приклад 3: К1 > L1, С1, L2, YB, ССLW, С2, С3, СLW, Р1.
В даному прикладі програмується рух до точки переміщення прямої L1 і кола С1 (по правилу мовлення модифікатор ХМ можна не писати), далі рух по колу С2 до дотику з прямою L2 (по правилу мовлення напрямок CLW можна не писати), далі рух по прямій L2 до пересічення з колом С2 модифікатор YB, далі рух проти ходу годинникової стрілки по колу С2 до дотику з колом С3, далі рух по годинниковій стрілці по колу С3 до точки Р1.
Слід відмітити, що приведений приклад опису контуру можна записати іншим методом не користуючись правилом мовлення:
К1 > СLW, X14, L1, С1, L2, YB, C2, ССLW, С3, СLW, Р1
Якщо програмується достатньо довгий контур, який не поміщається в одному рядку, то його можна перенести на наступний рядок використовуючи продовження контуру: .
Наприклад 4: К1 > L1, L2, L3, ХВ, С4, L4, L8, L9, L11
, L12, L13, 600
, L2 9 К2
Приклад 5: Необхідно рухатись по контуру в точку перетину прямої L1 і кола С1 з модифікатором ХВ. Цей контур можна записати двома варіантами:
К1 > ХВ, L1, С1
К1 > L1, ХВ, С1
Приклад 6: Якщо програмується рух в точку дотику прямої і кола то модифікатор можна не писати:
К1>L1, С1
Приклад 7: Контури, серед елементів яких є ідентифікатори інших контурів, називаються вкладеннями. Вкладені контури повинні бути оголошені раніше:
К2 > L1, L2, ССLW, С1, L3
К > К1, Р12, L33, L2, К23, 200
Приклад 8: К1 > 15 – програмується подача в контурі 15 мм/хв.
К1 > 25, Р2 – подача при русі в точку Р2 – 25 мм/хв.
Приклад 9: Недопустимо починати і закінчувати запис контуру колом. Необхідно щоб в контурі визначились точки початку і кінця дуги кола.
К1 > С1, L1, L2 ... L12 – неправильно
К1 > L12, С1, L11, L12 – правильно
або
К1 > Р1, С1, L1, L2 ... L12 – правильно
Приклад 10: Якщо необхідно “згладити” контур або його частини дугами, то це можна зробити записуючи радіус скруглення у фігурних дужках серед елементів контуру.
К1 > 0.6, L1, L2, L3, С4, L4, Р6, L7 – згладжується весь контур R = 0,6 мм.
К1 > L1, L2, L3, 0.6, С4, L4, Р6, L7, 2, L8, L9, L10, 0, Р3, Р5 – згладжується частина контуру радіусами 0,6 і 2 мм, пізніше згладжування вимикається: 0
