3.3. Проблемні питання практики розслідування серійних вбивств

Розслідування серійних убивств в Україні стикається з багатьма проблемами, що пов`язані з:

1) матеріально-технічним, науковим забезпеченням, обізнаністю працівників органів досудового розслідування з методиками розслідування окремих видів злочинів, їх компетентністю, що є насілдком відсутності досвіду роботи з такими кримінальними правопорушеннями. Цей блок є проблемами організаційного характеру;

Наступні проблеми мають функціональний характер і пов`язані з особливостями проведення окремих слідчих дій, і випливають зі специфіки серійних убивств.

Исаенко Н.В. виділяє наступні проблеми, що пов`язані з розслідуванням серійних убивств:

1. Малий обсяг даних про злочинця;

2. Вироблення з часом у шуканого серійного вбивці (або їх групи) певних злочинних навичок, за своїм характером подібними з кримінальним професіоналізмом; За даними ФБР у 58.5% справ обвинувачений вживав заходів щодо, маскування своєї особи чи унеможливлював залишення власних фізичних слідів.⁴²¹

3. Маскуванням значної кількості вбивств під безвісне зникнення потерпілих; недостатньо ретельною перевіркою обставин їх зникнення і несвоєчасним порушенням кримінальних справ за результатами таких перевірок, неповнота яких перешкоджає своєчасному висуванню версії про те, що вони стали жертвами вбивств.

4. Іноді тривалий часом, що проходить від моменту вбивств потерпілих до виявлення їх трупів, що негативно позначається на результатах їх ідентифікації, встановленні часу вбивств, способів їх вчинення, слідів злочинця та інших важливих обставин.

5. Значною віддаленістю у місці та часі фактів вчинення або виявлення окремих убивств, складових «серію», але також несвоєчасним розпізнаванням ознак серійності в обставинах цих злочинів. Провадження у кримінальних справах про них до з'єднання в одному провадженні нерідко ведуть слідчі, які не завжди обізнані про існування інших нерозкритих вбивств аналогічного характеру і з збігаються встановленими елементами їх криміналістичних характеристик.

6. неякісне виконання первинних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів після порушення кримінальних справ у зв'язку з виявленням трупів потерпілих;

7. Відсутністю в облікових матеріалах оперативно-розшукових служб органів внутрішніх справ даних, які могли б вказувати як на ймовірного серійного вбивцю;

8. Відсутністю належного оперативно-розшукового супроводу розслідування окремих вбивств до об`єднання в одне кримінальне провадження. До моменту з'єднання справ про такі вбивствах якість їх розслідування є низьким, що вимушено призводить до значних витрат часу на усунення прогалин, особливо допущених при виконанні первинних слідчих дій.

9. Слабкими можливостями судово-експертних, експертно-криміналістичних установ і підрозділів, які не дозволяють отримати і задіяти в розшуку серійного вбивці інформацію, що міститься в її матеріальних носіях.⁴²²

Розслідування убивств у закладах охорони здоров`я ускладнене багатьма обставинами:

1. відсутністю у слідчого можливості перевірити факт насильницької смерті у зв`язку: з фактичною можливістю проведення огляду кожної раптової смерті, а також відсутністю у слідчого необхідних спеціальних знань для встановлення причин смерті.

2. Латентність таких злочинів також пов`язана з неповідомленням власне медичними працівниками правоохоронні органи про підозри на насильницьку смерть. Так згідно працівники закладів охорони здоров’я у разі наявності підстав вважати, що смерть особи має насильницький характер, за постановою слідчого або прокурора труп направляється для проведення експертизи.⁴²³

3. Можливість приховання факту насильницької смерті через удушення, ін`єкції судово-медичним експертом через халатність або умисно, а так само «покриття» таких смертей начальниками закладів та колегами.

4. Жертвами убивств зазвичай стають важкохворі, тому діяльність убивці довгий час залишається непоміченою ні правоохоронними органами, ні медичним персоналом закладу, ні родичами потерпілих.

Встановлення таких насильницьких смертей можливе внаслідок:

1. Повідомлення співробітниками закладу підозрілість вищої за звичайну смертність пацієнтів певного медичного працівника. Слідчим в такому випадку варто видати постанову на проведенення судово-медичної експертизи тіла померлого під наглядом чи лікуванням цієї особи.

2. Надходження результатів судово-медичної експертизи про насильницьку смерть в закладі охорони здоров`я. В цьому випадку необхідно провести допит свідків (працівників медичного закладу, колег, а також пацієнтів що перебували в одній палаті) для перевірки версій про вчинення умисного убивства : лікарем чи медсестрою закладу охорони здоров`я, особами які провідували пацієнта, іншими пацієнтами та іншими особами.

Іншими проблемами функціонального значення є:

1. Незалучення під час проведення слідчих дій спеціалістів: психолога, кінолога та ін..

2. Не своєчасне проведення та відсутність проведення експертиз: сексологічної, графологічної, психо-лігвістичної;

3. Формальній підхід до проведення огляду, невичлучення слідчими мікрочастинок, що можуть спряти ідентифікації підозрюваного;

4. Відсутності ефективних автоматизованих аналітичних систем пошуку серійних убивць

5. Недостатність бази профілів злочинців, що не дозволяє створити «портрет серійного убивці» в Україні.

6. Відсутність методик створення «географічного профілю» серійного убивці та ін..