3.2. Визначення колімаційної похибки

Візирна вісь труби ZZ₁ має бути перпендикулярною до горизонтальної осі обертання труби НН₁ тобто колімаційна похибка мусить дорівнювати нуль або не перевищувати подвійну точність приладу; де L_r, R_r - відлік по лімбу горизонтального круга при кругу “ліворуч” і “праворуч”; t - точність теодоліта.

С= 0.5(L_r – R_r  180)<=2t

Неперпендикулярність візирної осі зорової труби до горизонтальної осі обертання визначають у такій послідовності; теодоліт приводять у робоче положення, закріплюють алідаду, вибирають віддалену й добре видну точку П , що знаходиться на рівні осі обертання. Візують ні неї трубу при крузі “праворуч”. Закріпивши затискні гвинти й орудуючи навід­ними гвинтами алідади й труби, суміщують центр сітки з точкою, яку спостерігають. Беруть відлік по горизонтальному кругу R_r. Відкріпивши алідаду і перевівши трубу через зеніт, візують на ту саму точку М при крузі “ліворуч”. Знову роблять відлік по лімбу горизонтального круга L_r.

За формулою обчислюють колімаційну похибку. Якщо вона не перевищує подвійну точність теодоліта - умову виконано. В противному разі виконують юстирування. Щоб позбутися похибки, а обох відліків обчислюють середнє значення;

N= (L_r + R_r  180)/2

Навічними гвинтами алідади встановлюють на лімбі відлік N. Центр сітки зорової труби зійде зі спостережуваної точки М . Послабивши виправні гвинти сітки ниток, переміщують її по суміщення з зображенням точки М. Після цього сітку закріплюють. Для контролю перевірку повторюють поти, поки колімаційна похибка не перевищуватиме подвійну точність теодоліта. Після закінчення перевірки захисний ковпачок юстирувальних гвинтів сітки ниток ставлять на місце.

Таблиця 2

N	Точка візування	Відлік по горизонтальному кругу		Колімаційна похибка	примітка
		праворуч	ліворуч
1	1	7о30’	187029'	30’’	Умову виконано

3.3. Визначення нахилу горизонтальної осі обертання зорової труби

Горизонтальна вісь обертання зорової труби НН₁ у має бути перпендикулярною до вертикальної осі обертання теодоліта ІІ₁.

Теодоліт встановлюють за 20...30 м від стіни високої будівлі й приводять його у робочий стан. Вибирають і відмічають на стіні точку А.

а

а₁ а₂

Рис. 5. Визначення нахилу горизонтальної осі обертання зорової труби

Висота точки А, м	Відстань між точками а1 і а2, мм	Відношення відстані до висоти	Примітка
2.175	10	1:5000	Умову виконано

Кут нахилу на точку А не повинен перевищувати 25...35°. Зорову трубу візують на цю точку й закріплюють алідаду. Опускають трубу до горизонтального положення, і проеціюють На стіну центр сітки ниток. Позначають на стіні точку а₁ . Переводять трубу через зеніт, і при іншому положенні вертикального круга знову візують трубу на точку А. Закріпивши алідаду, опускають трубу до горизонтального положення і позначають на стіні точку а₁. Якщо точки а₁ і а₂ не сумістяться - умову не виконано. Від стань між а₁ і а₂ для технічних теодолітів не повинна перевищувати 1:5000 висоти точки А над горизонтом приладу. Результати визначення нахилу горизонтальної осі обертання зорової труби наведені у табл.3.

Таблиця 3