Питання для самоперевірки

1. З якою метою здійснюється ліцензування туристичної діяльності?

2. У чому полягають зміни у ліцензуванні туристичної діяльності, що відбувались з 1994р. по теперішній час?

3. Який орган видає ліцензію на право здійснення туроператорської діяльності?

4. Які вам відомі нормативні документи зі стандартизації, що діють на території України?

5. Що є об’єктом стандартизації у туристичному і екскурсійному обслуговуванні населення?

6. Які органи здійснюють сертифікацію туристичних послуг?

7. Яку назву має документ, що видається замовнику за підсумками сертифікації?

Тема 8. Міжнародне співробітництво в сфері туризму

План лекції:

1. Зміст і форми міжнародного співробітництва в галузі туризму

2. Роль ООН у формуванні універсальної системи організації світового туристичного простору

3. Міжнародні туристичні організації

4. Міжнародні документи в галузі туризму

Література: 12, 13, 14, 17, 20

8.1 Зміст і форми міжнародного співробітництва в галузі туризму

Цілі міжнародного співробітництва в галузі туризму:

• Використання туристичних зв’язків для зміцнення взаєморозуміння та довіри між країнами

• Використання туризму для розвитку взаємовигідних економічних відносин і торгівлі

• Розширення зв’язків і контрактів між культурними та науково-технічними установами країн світу

• Розробка спільних стандартів і технологій обслуговування туристів, спрощення туристичних формальностей

Табл. 8.1

Участь України у діяльності міжнародних туристичних організаціях

Рік вступу	Організація
1994	Робоча група з туризму організації Чорноморського екологічного співробітництва ( ОЧЕС)
1995	Робоча група з туризму Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ)
1997	Всесвітня туристська організація (ЮНВТО)
2003	Міжнародна федерація молодіжних хостелів
2005	Європейська туристична комісія (ЄТК)

Табл. 8.2

Співробітництво України з зарубіжними країнами в галузі міжнародного туризму

Двосторонні угоди про співробітництво в галузі туризму (43 угоди в т.ч. 12 з країнами ЄС)	Австрія, Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Бразилія, Бруней, В’єтнам, Вірменія, Греція, Грузія, Естонія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Йорданія, Казахстан, Китай, Корея, Куба, Латвія, Литва, Ліван, Лівія, Македонія, Молдова, Монголія, Польща, Португалія, Росія, Сербія, Чорногорія, Сирія, Словаччина, Туніс, Туреччина, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан, Фінляндія, Хорватія, Чехія
Міжвідомчі робочі групи з туризму	Австрія, Болгарія, Єгипет, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Чехія
Візити керівників НТО зарубіжних країн в Україну, а також керівництва НТО України до іноземних країн	Австрія, Болгарія, Росія, Туреччина, Греція, Німеччина, Франція, Швейцарія, Монако, Польща, Латвія, Литва, Чорногорія, Словенія

Табл. 8.3

Шенгенська угода як приклад багатостороннього співробітництва з розвитку міжнародного туризму

Етапи реалізації Шенгенської угоди	Країни – учасники Шенгенської угоди
1985 – підписання угоди у м. Шенген (Люксембург) про поступове скасування контролю на загальних кордонах	Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Германія, Франція (5 країн)
1990 р. – підписання конвенції про застосування Шенгенської угоди від 14 червня 1985 р. Вступила в силу 26 березня 1995 р.	Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Франція, Іспанія, Португалія, Австрія, Італія, Греція (10 країн)
2001 р. – підписання угоди про поширення дії Шенгенської угоди	Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Германія, Франція, Іспанія, Португалія, Австрія, Італія, Греція, Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія (15 країн)

Форми міжнародного співробітництва в галузі туризму:

• Співробітництво на двосторонній основі

• Співробітництво на багатосторонній основі

8.2. Роль ООН у формуванні універсальної системи організації світового туристичного простору

З моменту заснування ООН є найвизначнішою і найавторитетнішою міжнародною організацією в світі. З самого початку діяльності ООН (1946 р.) питання міжнародного туристичного обліку і співробітництва в галузі туризму займають визначне місце у її роботі.

Табл. 8.4

Найважливіші віхи діяльності ООН з формування системи міжнародного співробітництва в галузі туризму

Рік	Подія
1948	Прийняття загальної декларації прав людини
1963	Скликання Римської конференції ООН з туризму та міжнародних подорожей
1967	Проголошення генерального Асамблеєю ООН 1967 року, роком міжнародного туризму
1968	Проведення міжнародного семінару ООН з питань розвитку туризму ( Берн, Швейцарія)
1969	Скликання Міжурядової конференції з туризму (Софія, Болгарія), на якій було прийнято резолюцію про утворення міжурядової організації з туризму, названої згодом Всесвітньою туристичною організацією (ВТО)
1972	Прийняття III сесією Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) резолюції “ Розвиток туризму ”, що включає питання про керівні принципи статистики міжнародного туристичного обміну

Організації у системі ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму :

• Організації ООН з питань освіти, науки і культури UNESKO

• Всесвітня організація охорони здоров'я WHO

• Міжнародна організація цивільної авіації ICAO

• Міжнародний банк реконструкції і розвитку IRDB

8. 3. Міжнародні туристичні організації

Міжнародні туристичні організації:

• Універсальні

• Спеціалізовані

Сфери функціонування спеціалізованих міжнародних туристичних організацій:

• Федерація міжнародних молодіжних туристичних організацій - FIVTO

• Міжнародна асоціація працівників готелів і ресторанів - IHRA

• Міжнародна асоціація наукових експертів по туризму - AIEST

• Міжнародна федерація туроператорів - IFTO

• Всесвітня федерація асоціацій туристичних агенцій - EHAAV

Структура міжнародних зв'язків і співробітництва в галузі туризму Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО) :

• Урядові органи по туризму

• Парламенти (законодавчі органи)

• Національні асоціації туристичної індустрії

• Національні туристичні адміністрації

• Державні і приватні фонди-фірми, компанії, агенції, інститути

• Організація Об'єднаних Націй (ООН) : UNDP, UNEP

• Регіональні економічні комісії ООН

• Спеціалізовані установи ООН : UNESCO, WHO, IRDB, ICAO та інші

• Регіональне і субрегіональне співробітництво в галузі туризму

• Міжурядові організації в галузі туризму

• Неурядові організації сфери туризму, міжнародних подорожей і обміну

Своєрідним продовженням класифікації за компетенцією є поділ міжнародних організацій за предметом їх діяльності. Прикладом загальнополітичних організацій можуть слугувати Організація Об’єднаних Націй (ООН), Співдружність Незалежних Держав (СНД); військово-політичних - Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейський (ЗЄС); економічних - Світова організація торгівлі (СОТ), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК); валютно-фінансових - Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ).

Табл. 8.5

Критерії класифікації	Види організацій	Особливості організацій
Характер членства (юридична природа учасників)	міжурядові	Створюються на основі міждержавного договору з метою досягнення спільних цілей.
	неурядові	Створюються не на основі міждержавного договору та об’єднує фізичних і/або юридичних осіб у вигляді асоціацій, федерацій та ін., діючи в інтересах своїх членів, для досягнення конкретних цілей .
	змішані	В них перебувають держави, громадські та інші організації, найчастіше регіональні.
Характер повноважень (юридичний статус)	міждержавні	Забезпечують та регулюють міждержавне співробітництво, а прийняті рішення маючи рекомендаційну, або обов’язкову силу, адресуються всім державам-членам.
	наддержавні (наднаціональні)	Здійснюють інтеграцію між країнами, обираючи органи, які одержують від держав-членів певні суверенні повноваження а прийняті ними рішення обов'язкові для виконання всіма фізичними та юридичними особами країн-членів, адже діють на території держав нарівні із національними законами
Коло учасників	загальні (універсальні)	Членом може стати будь-яка держава при дотриманні визначених умов.
	обмеженого складу	Членами можуть бути лише певні держави , визначені конкретною ознакою (територіальною близькістю, господарською діяльністю. релігійною приналежністю та ін.)
Географічне охоплення (масштаб діяльності)	глобальні	Відкриті для участі всіх держав або громадських об’єднань, фізичних осіб всіх держав .
	регіональні	Членами можуть бути країни або громадські об’єднання та фізичні особи лише певного географічного регіону.
	субрегіональні	Групи країн всередині географічного регіону.
	міжрегіональні	У роботі беруть участь держави різних географічних регіонів світу.
Компетенція (функціональне охоплення, обсяг повноважень)	універсальні (загальні)	охоплює всі сфери відносин між державами-членами: політичну, економічну, соціальну, культурну та ін.
	спеціальні (вузькі)	Налагоджують співробітництво в одній окремій сфері та поділяються за напрямами діяльності - політичні, економічні, соціальні, культурні, наукові, релігійні .
Умови членства	відкриті	Будь-яка держава ,на свій розсуд , може вступити до цієї організації.
	закриті	Конкретні учасники та їхня кількість заздалегідь обумовлюються у статутних документах, а прийом у члени відбувається за згоди первинних засновників .

Предметом діяльності деяких міжнародних організацій є туристська сфера. Саме вони відіграють помітну роль у розвитку міжнародного туризму. На початок XXI ст. у світі таких організацій налічувалося близько 170.

Найбільш представницькою, авторитетною й активно діючою організацією є Всесвітня туристська організація (ЮНВТО), яка вважається міжурядовим універсальним органом співпраці країн у сфері туризму. Нині ЮНВТО об'єднує 139 дійсних і 6 асоційованих членів, а також понад 350 приєднаних членів, які в 1997 р. створили Ділову раду ЮНВТО. Ще однією міжурядовою туристською організацією стала Рада з туризму співдружності Незалежних Держав (СНД), яка була створена відповідно до рішення глав урядів СНД. Діяльність Ради обмежується територією держав-членів і спрямована на розвиток і зміцнення туристських зв'язків між ними.

Для цього розроблена єдина форма статистичної звітності, правила ліцензування, створена система інформаційного забезпечення, видавнича база, запроваджена єдина система стандартизації туристських послуг, спрощені туристські формальності, налагоджена співпраця з питань підготовки кадрів, забезпечення безпеки туристів, встановлення єдиних вимог до класифікації готелів на території СНД тощо.

До універсальних відносяться міжнародні туристські організації, які зосереджують увагу на всіх основних питаннях розвитку міжнародного туризму. Найвпливовіші серед них: Всесвітня федерація асоціацій туристських агентств (FUААV), Міжнародна федерація туроператорів (ІFТО), Всесвітня асоціація туристських агентств (WАТА). До вузькоспеціалізованих відносяться організації, які об'єднують своїх членів з тих чи інших підприємницьких або громадських інтересів: Міжнародна готельна асоціація, Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА), Міжнародна асоціація конгресного бізнесу (ІССА), Міжнародне бюро з питань соціального туризму (ВІТS), Міжнародне бюро молодіжного туризму (ВІТЕJ) .

Значну роль у розвитку співпраці у сфері міжнародного туризму виконують регіональні туристські організації, покликані сприяти встановленню тісної співпраці між туристськими організаціями регіону, відстоювати їх інтереси в інших міжнародних туристських організаціях або на міжнародних туристських форумах. Серед них: Європейська туристська комісія (ЕТС), Скандинавський туристичний союз, Асоціація туристських агентств країн Тихоокеанського регіону (РАТА),

Комітет з туризму Латиноамериканської економічної системи, Конфедерація туристських організацій країн Латинської Америки (СOTAL), Латиноамериканська федерація соціального туризму, Рада 3 туризму Центральної Америки, Американське товариство туристських агентств (АSТА), Арабський туристичний союз, Організація з розвитку туризму в Африці, Панафриканська туристська організація .

Загальна характеристика діяльності Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО). Датою створення ЮНВТО як міжнародної міжурядової організації в галузі туризму прийнято вважати 2 січня 1975 року. У цей день офіційно набрали чинності статутні норми і правила, які були схвалені (ратифіковані) необхідною більшістю (51) країн – членів цієї організації.