- •Гіс і бази даних
- •1.Поняття і структура гіс.
- •2.Апаратне забезпечення гіс: структура комп’ютера, периферійні пристрої, комп’ютерні мережі.
- •3. Історія становлення та сфери застосування гіс.
- •4.Апаратно-програмний комплекс гіс.
- •5.Дані та інформація
- •6.Кодування інформації.
- •8) Структура картографічного шару – геометричні та атрибутивні дані.
- •9) Предметна область та бази даних?
- •10) Класифікація інформаційних систем?
- •11)Дайте характеристику пристроїв введення і виведення, які входять до апаратного комплексу гіс.
- •12)Які складові частини персональних комп'ютерів? Дайте їх характеристику.
- •13) Представлення геометричних та атрибутивних даних у гіс.
- •14. Векторна та растрова моделі графічних даних.
- •15, Охарактеризуйте способи векторного подання просторових даних?
- •16, Триангульована нерегулярна мережа (tin).
- •17, Моделі даних у субд
- •18, Централізована база даних та її переваги?
- •19, Атрибутивні дані векторних та растрових картографічних шарів
- •20) Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •21. Функції гіс: підтримка та обслуговування даних
- •22. Завдання, які вирішують гіс
- •23. Поняття системи управління базами даних (субд).
- •26. Растровий формат представлення графічних даних.
- •27. Компоненти гіс.
- •28. Бази даних та керування ними.
- •29. Візуалізація даних.
- •30. Представлення та аналіз даних у гіс.
- •31. Особливості формування векторного картографічного шару
- •32. Особливості формування растрового картографічного шару
- •33. Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •34. Цифрові моделі рельєфу і їх побудова
- •35. Можливості тематичного картографування в гіс
- •36. Системи управління базами даних у гіс
- •37. У чому полягає суть принципів растр-векторного і вектор-растрового перетворень
- •38. Моделі просторових даних
- •39. Вибір програмного забезпечення гіс
- •40. Експертні системи для обробки даних гіс
10) Класифікація інформаційних систем?
Різноманітність сфер і форм застосування сучасних інформаційних технологій породжує різноманітність способів їх класифікації.
За масштабністю інформаційні системи поділяються на такі групи:
o одиничні;
o групові;
o корпоративні;
o глобальні.
Одиничні ІС реалізуються, як правило, на автономному персональному комп'ютері без використання комп'ютерної мережі. Така система може містити декілька простих додатків із спільним інформаційним фондом. Подібні комплекси можуть бути створені за допомогою таких локальних систем управління базами даних як Clipper, FoxPro, Paradox, MS Access тощо.
Групові ІС орієнтовані на колективне використання інформації і найчастіше будуються на базі локальної обчислювальної мережі. При розробці таких додатків найчастіше використовуються сервери баз даних (SQL-сервери) для робочих груп. Серед найбільш відомих таких серверів є Oracle, InterBase, Sybase, тощо.
Корпоративні ІС призначені для великих компаній і можуть підтримувати територіально віддалені вузли і мережі. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів. При розробці таких систем можуть використовуватись ті ж сервери баз даних, що й при розробці групових ІС. Для корпоративних систем найбільш поширеними є сервери Oracle, DB2, Microsoft SQL Server.
Глобальні ІС охоплюють територію держави чи континенту. Прикладом такої інформаційної системи є глобальна мережа Інтернет.
За сферою застосування інформаційні системи можна умовно поділити на чотири групи:
o системи обробки трансакцій (операцій з базою даних) - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу (OLTP - OnLine Transaction Processing);
o системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється аналіз даних в різних аспектах: часових, просторових, і т.п.;
o інформаційно-довідкові системи базуються на гіпертекстових документах і мультимедійних засобах. Найбільший розвиток такі системи отримали в мережі Інтернет;
o офісні інформаційні системи - призначені для перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом.
За способом організації автоматизовані ІС можуть бути класифіковані наступним чином: на основі архітектури файл-сервер; на основі архітектури клієнт-сервер; на основі багаторівневої архітектури; на основі Інтранет-технологій.
За рівнем або сферою діяльності:
o державні;
o територіальні (регіональні);
o галузеві;
o підприємств або установ;
o технологічних процесів.
11)Дайте характеристику пристроїв введення і виведення, які входять до апаратного комплексу гіс.
синоніми — апаратні засоби, апаратура, технічні засоби, hardware) — технічне устаткування геоінформаційної системи, що містить власне комп'ютер і інші механічні, магнітні, електричні, електронні й оптичні периферійні пристрої чи аналогічні прилади, що працюють у складі апаратного комплексу або автономно, а також будь-які пристрої, необхідні для функціонування геоінформаційної системи (наприклад, GPS-апаратура, електронні картографічні прилади і геодезичні прилади).
Введення даних реалізується за допомогою різних технічних засобів і методів: безпосередньо з клавіатури, за допомогою дигітайзера або сканера, через зовнішні комп'ютерні системи. Просторові дані можуть бути отримані електронними геодезичними приладами, безпосередньо за допомогою дигітайзера і сканера, чи за результатами обробки знімків на аналітичних фото- грамметричних приладах або цифрових фотограмметричних станціях. Пристрої для обробки та зберігання даних сконцентровані в системному блоці, в який входить центральний процесор, оперативна пам'ять, зовнішні запам'ятовуючі пристрої і користувальницький інтерфейс. Пристрої виводу даних повинні забезпечувати наочне подання результатів, передовсім на моніторі, а також у вигляді графічних оригіналів, одержуваних на принтері або плотері (графобудівнику), крім того, обов'язкова реалізація експорту даних у зовнішні системи.
Дигітайзери. — пристрій для ручного цифрування картографічної і графічної документації у вигляді послідовності точок, положення яких описується прямокутними декартовими координатами площини.
Сканер - пристрій аналого-цифрового перетворення зображення для його автоматизованого введення в комп'ютер у растровому форматі шляхом сканування (послідовного перегляду і зчитування смуг зображення) у відбитому чи прохідному світлі з непрозорого і прозорого оригіналу (кольорового, монохромного напівтонового, штрихового).
Принтери. Принтер (printer), синонім — друкувальний пристрій — пристрій відображення текстової (алфавітно-цифрової) і графічної інформації, що базується на тому чи іншому принципі друку
Плотери. Плотер (plotter), синоніми — графобудівник, автоматичний координатограф — пристрій відображення, призначений для виведення даних у графічній формі на папір, пластик, фоточуттєвий матеріал чи інший носій шляхом креслення, гравіювання чи фото-реєстрації іншим способом.
