- •Гіс і бази даних
- •1.Поняття і структура гіс.
- •2.Апаратне забезпечення гіс: структура комп’ютера, периферійні пристрої, комп’ютерні мережі.
- •3. Історія становлення та сфери застосування гіс.
- •4.Апаратно-програмний комплекс гіс.
- •5.Дані та інформація
- •6.Кодування інформації.
- •8) Структура картографічного шару – геометричні та атрибутивні дані.
- •9) Предметна область та бази даних?
- •10) Класифікація інформаційних систем?
- •11)Дайте характеристику пристроїв введення і виведення, які входять до апаратного комплексу гіс.
- •12)Які складові частини персональних комп'ютерів? Дайте їх характеристику.
- •13) Представлення геометричних та атрибутивних даних у гіс.
- •14. Векторна та растрова моделі графічних даних.
- •15, Охарактеризуйте способи векторного подання просторових даних?
- •16, Триангульована нерегулярна мережа (tin).
- •17, Моделі даних у субд
- •18, Централізована база даних та її переваги?
- •19, Атрибутивні дані векторних та растрових картографічних шарів
- •20) Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •21. Функції гіс: підтримка та обслуговування даних
- •22. Завдання, які вирішують гіс
- •23. Поняття системи управління базами даних (субд).
- •26. Растровий формат представлення графічних даних.
- •27. Компоненти гіс.
- •28. Бази даних та керування ними.
- •29. Візуалізація даних.
- •30. Представлення та аналіз даних у гіс.
- •31. Особливості формування векторного картографічного шару
- •32. Особливості формування растрового картографічного шару
- •33. Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •34. Цифрові моделі рельєфу і їх побудова
- •35. Можливості тематичного картографування в гіс
- •36. Системи управління базами даних у гіс
- •37. У чому полягає суть принципів растр-векторного і вектор-растрового перетворень
- •38. Моделі просторових даних
- •39. Вибір програмного забезпечення гіс
- •40. Експертні системи для обробки даних гіс
12)Які складові частини персональних комп'ютерів? Дайте їх характеристику.
Основними компонентами, що входять до конфігурації основних типів комп'ютерів, є: - центральний процесор; - материнська плата; - оперативна пам'ять; - накопичувані на твердих магнітних дисках; - накопичувані на змінних магнітних і оптичних дисках; - відеокарта чи відеоприскорювач; - порти для підключення периферійних пристроїв.
Центральний процесор. Процесор (processor) — функціональна частина обчислювальної машини (комп'ютера), призначена для інтерпретації програм. Саме в процесорі комп'ютерна програма перетворюється в якісь дії — показ на моніторі символів чи зображень; запис чи читання даних із пристроїв збереження; команди периферійним пристроям. Материнська плата призначена для кріплення і з'єднання всіх інших вузлів комп'ютера в системному блоці. Являє собою пластину з пластикового ізоляційного матеріалу, на яку напаяні з'єднання і гнізда для кріплення процесора й інших чипів, оперативної пам'яті, гнізда для плат розширення, елементи електроживлення та ін. Оперативна пам'ять призначена для розміщення програм і даних, використовуваних процесором безпосередньо в процесі поточної роботи. Складається з комірок для запису, збереження і зчитування даних, об'єднаних у 32-розрядні адресні регістри. При відключенні живлення дані в оперативній пам'яті стираються.
Накопичувачі на твердих магнітних дисках призначені для збереження програм і даних протягом тривалого періоду часу; ця пам'ять не залежить від підключення енергії. Інформація записується у вигляді магнітних плям (міток) на дисках з магнітним покриттям. Запис і зчитування магнітних міток виконуються за допомогою спеціальної голівки, що переміщується над поверхнею диска. Накопичувачі на змінних магнітних і оптичних дисках, стрічкові накопичувані, карти пам'яті призначені для тимчасового чи постійного збереження програм і даних, а також для обміну даними між комп'ютерами. Гнучкий магнітний диск являє собою круглу пластикову пластину діаметром 3,25 дюйма (83 мм) у пластиковому захисному конверті. Стандартна ємність дискети - 1,44 Мб.
Відеокарти і відеоприскорювачі. Відеокарти призначені для перетворення сигналів процесора у відеозображення певного стандарту, що через спеціальне рознімання може бути передана на монітор чи інший пристрій візуалізації. Засоби зв'язку. Для зв'язку комп'ютерів і побудови обчислювальних комп'ютерних мереж використовуються різні типи з'єднань. Найбільш поширені локальні мережі на основі кабельних і безкабельних з'єднань, а також вилучені з'єднання за допомогою телефонних ліній.
13) Представлення геометричних та атрибутивних даних у гіс.
Геометричні дані описують просторові характеристики різних об'єктів, таких як дороги, будівлі, водойми, лісові масиви. Реальні об'єкти можна розділити на дві абстрактні категорії: дискретні (будинки, територіальні зони) і неперервні (рельєф, рівень опадів, середньорічна температура). Існує два способи представлення геометричної інформації — векторний та растровий.
Растрові дані зберігаються у вигляді наборів величин, упорядкованих у формі прямокутної сітки. Осередки цієї сітки називаються пікселями. Найпоширенішим способом отримання растрових даних про поверхню Землі є дистанційне зондування, проведене за допомогою супутників. Зберігання растрових даних може здійснюватися в графічних форматах, наприклад TIF або JPEG, або в бінарному вигляді в базах даних. Найчастіше растр використовують для безперервних об'єктів.
Векторний спосіб
Дискретні об'єкти та безперервні поля величин представляють за допомогою сукупності геометричних фігур — векторних об'єктів. Найпоширенішими типами векторних об'єктів є: Точки, Полілінії , багатокутники (многокутники чи полігони) .
Векторні дані добре підходять для передачі інформації про дискретні географічні об'єкти, але можуть описувати також безперервні поля величин. Поля при цьому зображуються у вигляді ізоліній або контурних ліній. Одним із способів подання рельєфу є нерегулярна триангуляційна сітка. Така сітка формується безліччю точок з прив'язаними значеннями (в даному випадку висота). Значення в довільній точці всередині сітки виходять шляхом інтерполяції значень у вузлах трикутника, в який потрапляє ця точка.
Векторні дані зазвичай мають набагато менший розмір, ніж растрові. Їх легко трансформувати і проводити над ними бінарні операції. Векторні дані легко перетворити на растрові в той час як обернена операція набагато складніша. Векторні дані дозволяють проводити різні типи просторового аналізу, наприклад пошук найкоротшого шляху в дорожній мережі. Проте з растром простіше проводити оверлейний аналіз.
Атрибутивна інформація У ГІС до векторних об'єктів можуть бути прив'язані семантичні дані. Наприклад, на карті територіального зонування до просторових об'єктів, які становлять зони, може бути прив'язана характеристика типу зони. Структуру і типи даних визначає користувач. На основі атрибутивних значень, присвоєних векторним об'єктам на карті, може будуватися тематична карта, на якій ці значення позначені кольорами відповідно до шкали кольорів або різного роду штриховками чи крапом. Найчастіше атрибутивні дані зберігаються у таблицях реляційної бази даних та є прив'язаними до певних векторних об'єктів. У випадку використання растрового способу позиційна та атрибутивна інформація поєднуються — колір пікселя передає одночасно і розташування і характеристику.
