19, Атрибутивні дані векторних та растрових картографічних шарів

У ГІС до векторних об'єктів можуть бути прив'язані семантичні дані. Структуру і типи даних визначає користувач. На основі атрибутивних значень, присвоєних векторним об'єктам на карті, може будуватися тематична карта, на якій ці значення позначені кольорами відповідно до шкали кольорів або різного роду штриховками чи крапом. Найчастіше атрибутивні дані зберігаються у таблицях реляційної бази даних та є прив'язаними до певних векторних об'єктів. У випадку використання растрового способу позиційна та атрибутивна інформація поєднуються — колір пікселя передає одночасно і розташування і характеристику.

Можна одержувати атрибутивну інформацію за допомогою різних засобів побудови запитів із шару. У відповідному шарі включається режим автоматичного друку пояснювальних підписів для картографічних об'єктів, наприклад, назв країн, міст, вулиць. За замовчуванням для підпису береться вміст першого текстового поля з атрибутивної бази даних, є можливості настроювання на будь-яке інше поле бази даних або використання як підпису результату обчислень (злиття фрагментів тексту) у кількох полях.

20) Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів

Шари ГІС є типом цифрових картографічних моделей, які побудовані на основі об'єднання просторових об'єктів, що мають загальні властивості або функціональні ознаки. В якості окремих шарів можна об'єднувати дані, отримані в результаті збирання первинної інформації. Сукупність шарів утворює інтегровану основу графічної частини ГІС. Шари можуть мати як векторні, так і растрові формати. Однак багато ДВС допускають можливість роботи з шарами тільки векторного типу, а растр використовується в якості підкладки.

21. Функції гіс: підтримка та обслуговування даних

Підтримка та обслуговування даних: перетворення форматів – імпорт та експорт векторних, растрових шарів та атрибутивних даних; геометричні перетворення – реєстрація (геокодування) картографічних шарів, ректифікація та rubbersheeting, перетворення картографічних проекцій, стикування суміжних картографічних шарів (edgematching), ручне редагування геометричних даних, підтримка атрибутивних даних – редагування, запити. Інтегрований аналіз просторових та атрибутивних даних: відбір даних, класифікація та генералізація (злиття), вимірювання/параметризація; оверлейні операції – обрізка, об’єднання, перетин, включення; операції сусідства (neighborhoodoperations), топографічні функції (визначення крутизни, експозиції, випуклості схилу), інтерполяція та побудова ізоліній; операції з визначення взаємозв’язку (connectivityoperations) – визначення віддаленості, оптимального шляху до цілі, видимості місцевості.

22. Завдання, які вирішують гіс

ГІС, зазвичай виконує п'ять процедур (завдань) з даними: введення, маніпулювання, управління, запит і аналіз, візуалізацію.

Введення. Для використання в ГІС дані мають бути перетворені у відповідний цифровий формат. Процес перетворення даних з паперових карт в комп'ютерні файли називається оцифруванням.

Маніпулювання. Часто для виконання конкретного проекту наявні дані потрібно додатково видо змінити відповідно до вимог вашої системи. ГІС-ТЕХНОЛОГІЯ надає різні способи маніпулювання просторовими даними і виділення даних, потрібних для конкретного завдання.

Управління. У невеликих проектах географічна інформація може зберігатися у вигляді звичайних файлів. Але при збільшенні об'єму інформації і зростанні числа користувачів для зберігання, структуризації і управління даними ефективніше застосовувати системи управління базами даних (СУБД), спеціальні комп'ютерні засоби для роботи з інтегрованими наборами даних (базами даних).

Запит і аналіз. За наявності ГІС і географічній інформації Ви зможете отримувати відповіді як на прості питання (Хто власник даної земельної ділянки, готелю, курорту? На якій відстані один від одного розташовані ці об'єкти? Де кількість номерів в даних готелях?)

Візуалізація. Для багатьох типів просторових операцій кінцевим результатом є представлення даних у вигляді карти або графіка. Карта – це дуже ефективний і інформативний спосіб зберігання, уявлення і передачі географічній (що має просторову прив'язку) інформації.