- •Супутникова геодезія
- •1. Супутникова геодезія та її місце серед інших наук
- •2. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •3. Геометричний метод
- •4. Динамічний метод
- •5)Основне рівняння гнсс – спостережень
- •6) Поняття про небесну сферу
- •7.Класифікація систем координат
- •8) Сферичні системи координат
- •9) Геодезична система координат
- •10) Астрономічна система координат
- •11) Географічна система координат
- •12) Умовна Земна система координат
- •13) Умовна інерціальна система координат
- •14) Взаємне перетворення координат точки різних систем
- •15) Геоцентрична система координат wgs – 84
- •18) Системи висот
- •19) Одиниці вимірювання часу
- •20) Зоряний та сонячний час
- •21) Всесвітній, поясний, декретний, атомний час
- •22) Динамічний та ефемеридний час
- •23)Системи відліку часу в космічних системах
- •24)Календар
- •25)Поняття орбіти. Ефемериди орбіти
- •26)Класифікація орбіт шсз
- •27)Елементи орбіти шсз
- •28)Поняття про незбурений рух шсз. Закони Кеплера
- •29. Збурюючі фактори
- •30. Диференціальні рівняння збуреного руху шсз
- •31.Елементарний вивід рівняння руху супутника
- •32. Обчислення незбурених ефемерид
- •33. Визначення елементів орбіти за спостереженнями супутників
- •34. Активні та пасивні шсз
- •35.Класифікація методів спостережень шсз
- •36. Оптичні методи спостережень
- •37. Радіотехнічні спостереження
- •38. Допплерівські спостереження
- •39. Поняття про глобальні навігаційні супутникові системи (гнсс)
- •40. Архітектура гнсс
- •41. Космічний сегмент
- •42. Контрольний сегмент
- •43)Сегмент користувача
- •44) Загальна характеристика похибок при gps-вимірюваннях
- •45) Похибки, обумовлені сузір'ям супутників, критерії їх оцінки
- •46) Похибки, обумовлені зовнішніми умовами
- •47.Похибки, обумовлені gps-приймачем
- •48.Застосування gps для побудови геодезичних мереж
- •49.Поняття про мережі перманентних станцій та використання їх даних при супутникових спостереженнях
- •51.Класифікація методів та технологій визначення координат за допомогою gps-вимірювань.
- •52.Диференціальні (відносні) методи gps-вимірювань.
- •53.Статичний метод визначення координат за допомогою gps-вимірювань.
- •54.Метод «швидкої статики» визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •55.Кінематичний метод визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •56) Метод «стій – іди» визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •57) Псевдостатична, псевдокінематична та реокупаційна технології
- •58) Загальний порядок та завдання, що виникають при опрацювання gps-вимірювань
- •59) Опрацювання даних gps-вимірювань із застосуванням спеціальних програмних продуктів
- •60) Оцінка точності gps-вимірювань
21) Всесвітній, поясний, декретний, атомний час
Всесвітній час. Географічні - довготи відраховують від гринвіцького (нульового) меридіана, тому середній місцевий час для точок на цьому меридіані вигідно використовувати при астрономічних обчисленнях. Місцевий середній час на гринвіцькому меридіані називається всесвітнім часом і позначається То.
Т0=m - λ
λ - географічна довгота точки спостереження, на схід від гринвіцького меридіана супроводжується знаком мінус - на захід знаком плюс.
В кожній точні земної поверхні середня і зоряна доба починається в різний час. Тому, коли для точок на нульовому меридіані за середнім часом північ (0h), то зоряний час там буде дорівнювати певному числу S, тому що зоряна доба почалась раніше середньої. Тобто, якщо взяти для точок гринвіцького меридіана То = 0h, то одержимо S = S0. Величина S0 - це зоряний час в гринвіцьку північ, дається в Астрономічному щорічнику на початок кожної доби за всесвітнім часом.
Поясний час. Місцевий час на різних меридіанах різний, тому виникають незручності в повсякденному користуванні цим часом. Для зручності в повсякденному цивільному житті ввели поясний час.
Земну кулю поділяють меридіанами на 24 годинні пояси, відповідно з числом годин в добі. Ширина кожного годинного пояса дорівнює 15° за довготою. Кожний пояс нумерується від 0-го до 23-го. За осьовий меридіан нульового пояса прийнято гринвіцький меридіан, а осьові меридіани наступних годинних поясів мають довготу 15°, 30°, 45° і т. д. Поясним часом називається середній час на осьовому меридіані даного пояса і в межах цього пояса вважається однаковим.
З визначення поясного часу випливає, що в суміжних годинних поясах в будь-який момент покази годинників повинні відрізнятися на одну годину (хвилини і секунди будуть однаковими), при цьому на території суміжного східного пояса годинники будуть показувати на одну годину більше. Різниця поясного часу в даний момент в двох поясах дорівнює різниці номерів цих поясів. При переході від одного годинного пояса до наступного час змінюється на одну годину. Поясний час позначається Тп.
Тп =Т0+n
n - номер годинного пояса.
Декретний час. Для більш раціонального використання світлого часу в повсякденному житті декретами в багатьох країнах світу переводять стрілку годинників на одну годину вперед і такий час називають "літнім часом". "Літній час" називають декретним тому, що він вводиться відповідною постановою уряду. Декретний час позначається літерою ТД і дорівнює поясному часу (n+1)-го пояса.
Перехід від декретного до поясного і всесвітнього часу можна легко виконати за формулами:
Тп = Тд- 1h
Т0 = Тп - n = Тд- (n+1).
Атомний час — фізична часова шкала, що застосовується в тих випадках, коли потрібне надзви чайно точне вимірювання «часових інтервалів» для явищ, пов'язаних із фізичними процесами.
Атомний час, система відліку часу, в якій одиничний інтервал часу визначається за допомогою електромагнітних коливань, що випромінюються (або що поглинаються) атомами (або молекулами) деяких речовин. За попередню одиницю А. ст прийнята атомна секунда. Для виміру А. ст створені пристрої, звані атомними і молекулярними годинами
