22) Динамічний та ефемеридний час

Існує два поняття часу:

1) Нерівномірний, який визначається дійсним обертанням Землі.

2) Рівномірний, який служить аргументом при обчисленні.

Рівномірний час є ефемеридним часом. Обчислення координати світил є функціями ефемеридного часу. Динамічний час є рівномірною шкалою часу, у відповідності з якою відбувається рух тіл у гравітаційному полі. Це незалежний аргумент у рівняннях барицентричного руху тіл сонячної системи, які складаються на основі законів Ньютона та релятивістської механіки.

23)Системи відліку часу в космічних системах

Супутникові радіонавігаційні системи (СРНС) GPS і ГЛОНАСС застосовують незалежні динамічні системи часу, які визначають різними атомними годинниками. Час GPS

(GPSТ) також належить до цієї системи. Одиниця вимірювання часу в системі – атомна секунда, проте, щоб утримати GPSТ близьким до UT, в окремі моменти виконується його корекція на цілочислову кількість додаткових секунд. GPSТ має незмінний зсув- 19 c

GPSТ = ТАІ -19c

24)Календар

Календар – система обчислення довготривалих проміжків часу. Подібні обчислення виникли ще в прадавні часи, оскільки від циклічних проміжків часу (рік, місяць, доба) залежать життєво необхідні для людей явища природи, наприклад погода, ріст культурних рослин, поведінка тварин, тощо. Саме ці циклічні проміжки часу і використовуються в

основному в календарях. З розвитком і накопиченням даних про рух Сонця, місяця і

Землі календар постійно вдосконалювався і уточнювався, щопризвело до заплутаної ситуації в визначенні календарних дат.

За основу сонячного календаря прийнято тропічний рік.

25)Поняття орбіти. Ефемериди орбіти

Орбіта - умовна лінія в космічному просторі, вздовж якої рухається небесне тіло (ШСЗ, орбітальна станція, планети тощо) навколо іншого небесного тіла. ШСЗ обертаються

навколо Землі за коловою, а в більшості випадків – за еліптичною орбітою. Якщо ШСЗ обертається разом із Землею навколо її осі (тобто, робить один оберт за добу), то він

знаходиться постійно над однією точкою земної поверхні, а така орбіта називається геостаціонарною Положення ШСЗ на орбіті повністю описується за її шістьма елементами. А каталог координат, який дозволяє визначити положення ШСЗ на орбіті в будь-який момент часу, називається ефемеридами.

26)Класифікація орбіт шсз

Орбіти ШСЗ можна класифікувати за такими ознаками:

1. За формою, яка залежить від параметрів великої півосі та ексцентриситету:

- кругова;

- еліптична;

- параболічна;

- гіперболічна.

2. За нахилом орбіти:

- екваторіальна ( і = 0° або і = 180°);

- полярна (і = 90°);

- нахилена (і набуває всіх інших значень).

3. За висотою орбіти:

- високі;

- середні;

- низькі.

4. По співвідношенню періоду обертання навколо земної кулі із земною або сонячною добою на:

- несинхронні;

- квазісинхронні;

- синхроннодобові (геосинхронні);

- сонячносинхронні (геліосинхронні).

27)Елементи орбіти шсз

Орбіти ШСЗ можна класифікувати за такими ознаками:

1. За формою, яка залежить від параметрів великої півосі та ексцентриситету:

- кругова;

- еліптична;

- параболічна;

- гіперболічна.

2. За нахилом орбіти:

- екваторіальна ( і = 0° або і = 180°);

- полярна (і = 90°);

- нахилена (і набуває всіх інших значень).

3. За висотою орбіти:

- високі;

- середні;

- низькі.

4. По співвідношенню періоду обертання навколо земної кулі із земною або сонячною добою на:

- несинхронні;

- квазісинхронні;

- синхроннодобові (геосинхронні);

- сонячносинхронні (геліосинхронні).

шість параметрів орбіти ШСЗ можуть повністю описати його положення в будь-який момент часу.

- точка найбільшого зближення ШСЗ з центром мас Землі називається перигеєм П;

- пряма, за якою перетинаються площини екватора та орбіти, називається лінією вузлів,

- точка перетину лінії вузлів та орбіти називається точкою висхідного вузла Ω.

Після необхідних додаткових пояснень можна визначити елементи орбіти. Отже 3 кутові елементи орбіти визначають її положення в просторі відносно інерціальної системи

координат та площини екватора. Ці кутові елементи також називають кутами Ейлера:

Ω – довгота висхідного вузла – дуга, що відлічується від точки весняного рівнодення до точки висхідного вузла;

ω – аргумент перигею – дуга, що відлічується від точки висхідного вузла до перигею ();

і – кут нахилу площини орбіти до площини екватора.