Самостійна робота до тематичного блоку

„Просте двоскладне речення”

Законспектувати (2 год.): Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С.51-54; Слинько І.І. та ін. Синтаксис української мови: Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – С.69-75; Андре Й.Ф. До питання про семантичну структуру речення // Мовознавство. – 1984. – №5.

Виконати вправи (2 год.):

Вправа 1. Перекладіть речення українською мовою. Поставте, де треба, тире.

1.Поэтическое восприятие жизни, всего окружающего нас величайший дар, доставшийся нам от поры детства (К.Паустовский). 2.Будущее это воздух жизни, движение жизни, это сама жизнь (В.Тендряков). 3.Удивительное это явление забайкальская осень (В.Липатов). 4. Панты это молодые рога у изюбров и пятнистых оленей (Г.Федосов). 5. Назначение ноября соединять глубокую осень с устойчивой зимой (О.Стрижньов). 6.Новый год новый океан энергии (М.Грибачев). 7.Наскальная живопись это искусство каменного века.

Вправа 2. Прочитайте текст, визначте тип кожного речення за метою висловлювання.

ЛИСИЦЯ І ХОВРАХ

Куди се ти, кумасенько, біжиш?

Даєш, неначе з ляку, драла, -

Гука Ховрах, - ні на що не глядиш,

Мене б то й не пізнала!

- Ох, голубе! – лисиця застогнала. –

Бодай би вже й не жить,

Як отаке терпіть!

- Що ж там таке? Яка причина? –

Ховрах допитує куму.

А та йому:

- Напасть мені! Лиха година!

Як кумові свому,

Скажу тобі усе по дружбі:

Оце я, бач, була на службі...

Наставили мене суддею до курей,

Я їх кохала, як дітей;

Всьому порядок подавала;

І не доїм, і не досплю;

Усе було труджусь, роблю –

Аж з тіла спала.

Всі добрість бачили мою,

Бо всі жили, мов у раю.

Ні з кого по сей день не брала я й пір’їнки.

А що ж за те кумі твоїй?

З очей прогнали !!. Боже мій!

За що, про що і за якії вчинки?

От, справді, світ тепер який бридкий!..

А все се лихо брехні діють.

Як здумаю – печінок тліють!

На мене хтось-то набрехав

(Бодай би той добра не знав!),

Що я хабарики лупила...

А щоб я, куме, хліб так їла,

Коли хоч шаг з того взяла,

Коли хоч раз душею покривила!

Скажи, чи я ж коли така була,

Щоб сії капості робила?

- А що ж, кумасенько моя, -

Ховрах мовляє так Лисиці, -

Був гріх, - частенько бачив я

У тебе пір’ячко на пиці...

(Л.Глібов).

Дати відповіді на питання:

1. Схарактеризуйте речення як багато аспектну синтаксичну одиницю. З’ясуйте його логічні, структурні, семантичні та комунікативні ознаки.

2. Які ознаки враховуються при визначенні речення в шкільній граматиці?

3. Порівняйте зміст термінів „граматична основа”, „предикативна основа”, „структурна схема”. Що їх об’єднує?

4. Назвіть різні погляди мовознавців на категорію предикативності речення.

5. Що таке граматичне і актуальне членування речення?

(Л.Глібов).

Самостійна робота до тематичного блоку

„Головні члени речення. Підмет”

Законспектувати (2 год.): Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С.74-75; 76-81; Козачук Г.О. Підмети, виражені словосполученнями // Українська мова і література в школі. – 1982. – №3.

Виконати вправи (8 год.).

Вправа 1. Спишіть речення. Підкресліть у них підмети. Визначте, якою частиною мови вони виражені.

1.За скельцями пенсне щось блиснуло й погасло, знову блиснуло коротко, як спалах сірника (О.Донченко). 2.Там лишилися її рідні (Ю.Збанацький). 3.Від швидкої ходи гімнастерка прилипла до плечей (О.Десняк). 5.Шумлять пошерхлі комиші (А.Малишко). 6.Після зими, після холодів білити хати – найрадісніше свято у селі (Є.Гуцало). 7.Нерозгадане тривожне „як” розвіялося скоріше, ніж думалося спочатку (М.Стельмах). 8.Ніхто не з’явився (М.Коцюбинський). 9.Підійшов поїзд. На пероні заметушилися пасажири (Григорій Тютюнник). 10.Ніхто нічого не знав (Ірина Вільде).

Вправа 2. Перепишіть речення, підкресліть підмети. Визначте способи вираження простого і складеного підмета.

1.Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під землі донеслося до його Грицькове „ку-ку!”. Найлюбішою забавою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (П.Мирний). 2.Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М.Рильський). 3.Вони усі троє були вже понищені першими ж мінами ворога (О.Довженко). 4.Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і мирно шумлять, надихаючи поетів нерозумних і радуючи дітей (О.Довженко). 5.”І вражою злою кров’ю волю окропіте” – з дитинства знайомі слова (О.Гончар). 6.Заходом осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій (В.Швець). 7.Ще батько і мати сном-духом не знають, яку вони долю в колисці колихають (М.Луків). 8.А поставити крапки над „і” – то неабияке мистецтво в житті (Н.Рибак).

Вправа 3.. Переписати подані речення. Підкреслити підмет. У якому реченні підмет виражений вигуком?

1. Гучне “ура” було йому на відповідь (Ю. Слюлич).

2. Проспіва, протягне «ох!», Молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

3. Агов, над містом я, на риштуванні, – Стружу, клепаю, зводжу дім – творю! (І. Нехода).

4. Добридень, Москва! Ти як вранішнє небо! (Я. Купала).

5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).

Вправа 4. Переписати подані речення. Підкреслити підмет. У якому реченні підмет виражений прислівником?

1.Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною …(М.Чабанівський).

2.Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

3.Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

4.Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).

5.Писати вірші – дуже просто... (О. Підсуха).

Вправа 5. Переписати подані речення. Підкреслити підмет. Знайти речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з кількісним значенням.

1. Три тисячі зим, на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. Віків табуни як один пронесло, а мати стоїть воріженькам на зло (В. Базилевський).

2. Сто двадцять – це ж сила народу! (Ю. Смолич).

3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).

4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів, що знав напам'ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).

5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).