Самостійна робота до тематичного блоку

„Речення з відокремленими членами ”

1. Законспектувати: Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – С.319-327, 335-349.

2. Зробити повний синтаксичний розбір речень:

З вітальні ллються звуки веселі радісні. Коли-не-коли з дерев’яного, збудованого з шальок театру виходять загримовані аматори в червоних штанях і вишиваних сорочках. В саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари. А в просторих покоях, темним мохом засланих, зеленими вітами прикрашених, світлими візерунками позолочених, сама Королівна Зелених Борів стояла. А на підлозі слалися шовковії мохи, квітами й травами помережані, вузенькими смужками баламутили прозорі струмочки. Дзвінка й соковито-світла музика, з променів і блакиті зіткана, квітами й росами, струмками й співами помережана, шовковими хвилями тремтіла З тв. М.Іванченка).

Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась радісна сила, буйна і непокірна. З хати вийшов дяк, в одній розірваній сорочці і давненько гукав у бур’яни (Вас.). Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало. Аркадій Петрович одсунув шухляду комоди і вийняв звідти акуратно зложену блузу, вовняну, сіру…(Коцюб.). Тут багато важить художньо-політичний образ рідного слова, утілений у конкретних мовних знаках української культури. Маленька. Кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між високим зеленим житом – вона здавалася русалкою (Мирн.). Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений весь інеєм білим, покритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом (Коз.). Надворі ніч, тиха весняна ніч, засріблена місяцем (Загр.). На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами (Рил.). Крають плуги для нового засіву Землю, від ран живоносних щасливу (Рил.).

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.

3. Дати загальну характеристику простого речення:

а) просте речення;

б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване );

в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);

ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);

д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);

є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);

є) за інтонацією (окличне, неокличне).

4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.

Зразок:

Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (ПахлТ).

Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.

(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;

слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;

слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;

як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;

як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною тричленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;

з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;