Самостійна робота до тематичного блок

„Другорядні члени речення. Означення ”

Законспектувати:

Рогозін Л.П. Основні способи розпізнавання прикладки і пояснюваного нею іменника // УМЛШ, 1957. - №3;

Чередниченко І.Г. Принципи розпізнавання неузгоджених означень і присубстантивних додатків, виражених формою Р.в. без прийменника // УМЛШ, 1955. - №2;

Бровко А.А. Розмежування означуваного слова і прикладки // УМЛШ, 1970. – №3.

Виконати повний синтаксичний аналіз (10 речень) з текстів художньої літератури:

Самостійна робота до тематичного блок

„Другорядні члени речення. Обставина ”

Законспектувати: Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С.107-109; Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1986; Іваницька Н.Л. Складні випадки розмежування членів речення // Українська мова і література в школі. – 1978. – №3.

Виконати повний синтаксичний аналіз (10 речень) з текстів художньої літератури:

Самостійна робота до тематичного блоку

„Односкладні речення ”

Опрацюйте джерела, подані нижче:

Горяний В.Д. Синтаксис односкладних речень. – К., 1984. – 127 с.

Кадомцева Л.О. Українська мова: Синтаксис простого речення. – К., 1985. – С.14-29.

Арполенко Г.П. Структурні типи інфінітивних речень // УМЛШ. – 1977. - №12.

Кондратьєва Г. Вивчення узагальнено-особових речень // Дивослово. – 1995. - №3.

Слинько І.І. Чи є односкладні речення? // Мовознавство. -1985. - №4.

Підготуйте усну зв’язну розповідь з теми «Односкладне речення», використовуючи весь попередній матеріал.

Виконайте вправи:

Вправа 1. Випишіть спочатку двоскладні, а потім односкладні речення. Підкресліть у них головні члени. Поясніть, чим відрізняються односкладні речення від двоскладних.

1.Надія довго милувалася фантастичними візерунками паперових завісок на вікнах (Яків Баш). 2.В кімнаті враз стало затишніше (О.Донченко). 3.Ранок. Морозець (Остап Вишня). 4.Про добре діло говори сміло (Нар.тв.). 5.Очі у старого звузилися від задоволення та гордості (Ю.Збанацький). 6. Зі степу пахло житом, стернею (Григорій Тютюнник).

Вправа 2. Спишіть спочатку означено-особові, а потім неозначено-особові речення. Поясніть різницю між ними.

1.Після вечері зразу ж лягали спати (О.Довженко). 2.Батькові дякувати прийдеш завтра (Іван Ле). 3.Вивели Олександру з подвір’я й кинули під тином без помочі, саму із малим Тимком (Марко Вовчок). 4.Не шуміть, сади в цвіту (В.Сосюра). 5.Нам наказують зайняти висоту (В.Кучер). 6. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т.Шевченко).

Вправа 3. З поданих речень утворіть безособові.

1.У провітреній кімнаті діти добре сплять. 2.З моря повіяв легкий вітерець. 3.Град вибив посіви. 4.Він не працює. 5.Свіжі троянди дуже пахли. 6. Петро хотів якнайшвидше проїхати до місця роботи. 7. Туман очі застилає.

Вправа 4. Перепишіть речення, підкреслюючи однією рискою означено-особові, двома – неозначено-особові і хвилястою – узагальнено-особові речення. Виділіть головний член речення.

1.Люблю пісні мойого краю, Та не спиняюся на тім лишень (М.Рильський). 2.Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо. 3.Виїду в садочок та погуляю, при місяченьку та й заспіваю. 4.Не бійся досвітньої мли - досвітній вогонь запали. 5.Присвистують, притупують, ще й пустяться в танець (Леся Українка). 6.Кажуть, біля Борисполя, на озерах, качки тієї, ну, як хмари (Остап Вишня). 7.Посій впору, будеш мати зерна гору (Нар.тв.).

Вправа 5.Визначте у тексті неповні речення. Усно переробіть їх на повні.

В передній із дівчат скульптор впізнав Меланію. Так ось яка вона, справжня! Щось майже величне було зараз в її поставі, в погляді, в рухах. Не йшла, а ніби напливала із золотого духмяного моря, гордо випроставшись, легко й ритмічно подзвонюючи в свої золоті литаври. В’ється над дівчатами соняшниковий пилок, осідає на руки, на лиця... Осідає Меланії на бровах, на віях. Стояв весь під владою свого відкриття. Зникало усе стороннє. Бачив лише море соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук, що, раз у раз здіймались, плавно й натхненно подзвонювали в свої литаври (За О.Гончаром).