Розділ ііі туризм та туристична інфраструктура
3.1 Туристичні потоки та види туризму
В Чернігівській області зосереджений значний історико-культурний та туристичний потенціал, що робить територію регіону привабливою для трозвитку різних видів туризму.
Відповідно до статистичних даних у 2013 р. во бласті діяло 57 суб'єктів туристичної діяльності, що становить 1 % від загальної кількості в Україні, (Згідно з Ліцензійним реєстром суб’єктів тур операторської діяльності Держтуризмкурорту станом на 03.09.2014 в регіоні зареєстровано 3 туристичні
підприємства (туроператори): «Альта», «Чернігівтурист» та «ПрестижТур».
Динаміка туристичних потоків за період 2011-2014 роки відображає загальну тенденцію зменшення показників кількості туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності.
Діаграма 1. Туристичні потоки в Чернігівській області[складена за дже-релом №4]
Однак, основний потік туристів до області складають корпоративні групи з та індивідуальні туристи, що подорожують власним транспортом, які не враховані у стат звітності. Рідше приїжджають організовані групи з Сумської, Полтавської, Харківської та Дніпропетровської областей. Значну частину туристичного потоку складали організовані туристичні групи з Білорусі та транзитні індивідуальні туристи з Росії та Білорусі. Туристичні компанії пропонують кількаденні екскурсійні туристичні поїздки та одноденні автобусні екскурсії на вихідні в Чернігів.
Традиційними стали одноденні екскурсійні маршрути в Чернігів, Батурин, Тростянець, Качанівку. За останні роки все більшої популярності середорганізованих та індивідуальних туристів набуває програма Чернігів-Седнів. Увагуи київських туроператорів привертає Ніжин та Прилуки. Серед кількаденних программ традиційним є дводенний маршрут Київ – Чернігів – Новгород-Сіверський – Батурин – Київ.
Однією з форм відпочинку мешканців і гостей області, іноземних туристів є сільський туризм. Щороку кількість садиб збільшується і на сьогодні в області є 35 садиб, які пропонують різні варіанти відпочинку. Основні центри сільського, зеленого туризму знаходяться в Чернігівському, Коропському, Ічнянському та Ріпкинському районах.
Швидко набирає обертів такий вид активного туризму як водний. Крім Десни, подорожі організовуються по річках Снов та Сейм.[15]
Також популярними є тури по археологічним об’єктам Чернігівської області де туристи можуть ознайомитися з давньою історією Чернігівщини, відвідати древні стоянки людей пізнього палеогену.
Чернігівщина здавна славиться своїми церквами й храмами, монастирями, православними святинями,серед яких можна видиліти Троїцький собор 1685 року, Свято-Успенський, Єлецький монастир, Свято-Георгіївський монастир які привертають увагу туристів з різних регіонів Україниі є об’єктами релігійного туризму
3.2 Стан туристичної інфраструктури Чернігівської області
Стан інфраструктурного забезпечення Чернігівської області значно відстає від середньо українських показників, хоча потрібно відзначити, що з 2009 р. намітилися позитивні тенденції. Все це призводить до нераціонального використання потужного природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу регіону.
Важливе значення для розвитку туристичної інфраструктури регіону має транспортна система. За 2013 рік всіма видами транспорту здійснено вантажні перевезення 1496,9 тис.т., що на 17,8 % більше за відповідний період попереднього року. Найбільшу частину пасажирських перевезень здійснено за рахунок автомобільного транспорту – 69089,5 тис. чоловік (65,4%), тролейбусним – 36486,8 тис. чоловік (34,5%), водним – 19,7 тис. чоловік (0,01%). Серед основних проблем транспортної підсистеми є поганий стан шляхового покриття, а також висока вартість транспортних послуг у доходах домогосподарств, що пов’язано зі значною вартістю паливно-мастильних матеріалів.[4]
Рис 3.Елементи інфраструктури туризму[13]
З метою розвитку транспортної підсистеми доцільним є оновлення та розширення кількості одиниць рухомого складу комунального електротранспорту з подальшою електрифікацією пріоритетних маршрутів, забезпечення оптимального графіку руху міжміських електропоїздів, збільшення кількості вантажних перевезень залізницею.
Основним ядром інфраструктурного забезпечення рекреаційної сфери є санаторно-курортні та оздоровчі заклади, забезпеченість якими місцевого населення Чернігівської області характеризується низьким рівнем.
Переважання баз та інших закладів відпочинку визначає спеціалізацію санаторно-курортного комплексу області. За період 2000-2009 рр. припинили роботу пансіонати з лікуванням і відпочинку, не працювали 15 закладів, , 3 з них перебували на капітальному ремонті, по одному внаслідок відсутності дозволу або охочих оздоровитися та 3 – з інших причин.[21]
Інфраструктурне забезпечення готельного господарства на території області у 2014 р. представлено 61 (Діаграма 2) підприємствами готельного господарства, до складу яких входили 37 готелів, 5 гуртожитків для приїжджих та 22 інших об’єкти для тимчасового проживання. Загальний потенціал об’єктів готельного сервісу налічував 1438 номерів. Житлова площа номерів зменшилась за рік і становила 30 тис.м2
Діаграма 2. Готелі та інші місця для тимчасового проживання[складена за дже-релом 4]
Нині стан більшості об’єктів готельного сервісу області залишається на рівні, далекому від світових стандартів, перелік додаткових послуг значно скромніший, ніж у більшості готелів Європи.
Лише 17,2 % з них має у своєму складі сауну (басейн), пральню; 9,4 % – автостоянку, кафе, бар, інші підрозділи з надання послуг за ринковими цінами; 1,6 % – ресторан. Жодне підприємство не має закладів торгівлі (магазин, кіоск).
Щодо структури мережі ресторанного господарства, то в загальній кількості переважають кафе, закусочні, буфети.
Найвища забезпеченість ресторанними закладами спостерігається в м. Чернігові (25 %),Корюківському(7,05 %) і Ріпкінському(6,29 %) і відповідно максимальна кількість місць – м. Чернігів (33,15 %), м. Ніжин (9,83 %), м. Прилуки (7,93 %), Н.-Сіверському районі (5,98 %) і в Городнянському(5,74 %). Відповідно, мінімальні показники в районах за кількістю об’єктів ресторанного господарства у Семенівському(0,46 %), Бахмацькому (0,61 %), Бобровицькому (0,61 %), Куликівському(0,61 %).[13]