Статус[ред. • ред. Код]

УАПЦ визначає себе як автокефальну Церкву. Поняття «автокефальний» походить від грецьких слів autos — сам і kefalos — голова. Воно означає статус церкви, самостійної в керівництві й сполученої з іншими автокефальними Православними Церквами шляхом євхаристійного спілкування в єдину Святу Соборну Апостольську Церкву, главою якої є Ісус Христос. Проте нині УАПЦ не має євхаристійного спілкування з жодною Помісною Православною Церквою світу, що свідчить не лише про невизнання статусу автокефалії, а й про невизнання УАПЦ як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефалія Православної Церкви Америки теж не визнається частиною Помісних Церков, проте вона має євхаристійне спілкування з ними усіма.

Архієпископ Уманський, голова богословсько-канонічної комісії УАПЦ Іоан (Модзалевський) критично ставиться до УАПЦ Василя Липківського:

«

«Своя» національна/українська церква була створена. Але вона не лише не мала канонічного статусу і якихось перспектив входження у світове православ’я, а й виявилася нежиттєздатною через специфіку свого церковного устрою. Іоан (Модзалевський), архієпископ Уманський, голова богословсько-канонічної комісії УАПЦ [1]

»

Нині УАПЦ усвідомлює свою ізоляцію, домагається визнання свого статусу і прагне увійти до Вселенського Православ'я як його повноправна частина:

«

УАПЦ прагне продовжувати курс свого першого патріарха на подолання канонічної ізоляції. І з цього погляду УАПЦ — це Церква, яка прагне до вселенськості, до живого і плідного спілкування з іншими Помісними Церквами. Іоан (Модзалевський), архієпископ Уманський, голова богословсько-канонічної комісії УАПЦ [2]

»

Діалог ведеться у двох напрямках — з Константинопольським Патріархатом за посередництва підлеглої останньому Української Православної Церкви у США і Української Православної Церкви в Канаді та інших українських єпископів еміграції; зУкраїнською Православною Церквою (Московського Патріархату). У 2009 році УАПЦ висловила бажання увійти до складу Вселенського Патріархату на правах автономії^[3]. Але діалог з Константинополем ускладнюється через жорстку позицію у цьому питанні Московського Патріархату. Діалог з УПЦ (КП) плідніший — у 2006 році була створена спільна богословська комісія з об'єднання. Результатом її роботи поки є лише ряд публікацій у ЗМІ (о. Петра Зуєва, арх. Іоана (Модзалевського)), що втім засвідчив спільність богословського розуміння вчення про Церкву (еклезіології) і готовність сторін іти на певні поступки.

Устрій[ред. • ред. Код]

УАПЦ керується Помісним Собором, який збирається раз на три роки. Протягом цього часу вищим органом канонічної влади є Архієрейський Собор, що його складають всі єпископи. Главою УАПЦ є Патріарх, якому співдіє Патріарша Рада.

За територіальною ознакою УАПЦ в Україні поділяється на єпархії. Єпархії очолюються єпископами. Вищими органами управління єпархіями є єпархіальні собори, між якими діють єпархіальні ради на чолі з єпископами. Адміністративні центри єпархій — єпархіальні консисторії.

Церковні громади не менш, як з десяти чоловік утворюють парафії, очолювані настоятелем. Парафія забезпечує регулярну відправу Святої Літургії та діяльну співучасть у ній вірних, часте й побожне прийняття вірними Святих Таїнств, свідому й діяльну участь парафіян у житті Церкви, гідне церковно-моральне виховання вірних. Парафії, розташовані поза існуючими єпархіями, підлягають безпосередньо Патріархові. Єпархій в Україні налічується одинадцять.