1.3. Методичний потенціал відеофонограми для формування соціолінгвістичної компетентності у діалогічному мовленні

Оволодіння соціолінгвістичною компетентністю ставить за мету ознайомлювати тих, хто вивчає мову з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і формувати в них уміння користуватися елементами соціокультурного контексту, необхідними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Цими елементами є не лише певні країнознавчі, культурологічні чи історичні реалії, а й так би мовити «фонові знання», відомі всім носіям мови. До них можна віднести певні звичаї, правила, норми, соціальні установки, стереотипии, а також сукупність невербальних засобів, як-от жести чи міміка. Така інформація дає можливість іноземцеві влитися в чужоземну культуру, осягнути її і усвідомити, а часто й пережити її «зсередини». Такій інформації не можна навчитись, працюючи по звичайних підручниках, читаючи тексти, вивчаючи граматику. Можна чудово володіти мовою, але бути чужинцем серед справжніх носіїв цієї мови. Таку інформацію можна здобути лише занурившись в іншомовне середовище і поживши повсякденним життям носіїв мови.

Аудіовізуальні засоби навчання – один із засобів освітніх технологій навчання з використанням розроблених аудіовізуальних навчальних матеріалів [20]. До аудіовізуальних засобів можна віднести відеофонограми, телепередачі, телефільми, відеофільми, відео фрагменти та навчальні фільми.

Відеофонограми є дуже ефективним засобом формування соціолінгвістичної компетентності в усному спілкуванні та діалогічному мовленні, головним чином тому, що демонструють цілісні сценарії, наочно представляють соціокультурну реальність, контекст і ситуацію спілкування у вербальному і невербальному плані вираження; дозволяють формувати в учнів стійкі асоціації певного ситуативного контексту з очікуваним вербальним і невербальною поведінкою [11].

Відео технологія дозволяє використовувати записи із зупинками або вибірково; розділення двох каналів (аудіо та відео) і використання стоп-кадру дозволяє проводити дискусію щодо відео зображення, дає можливість викладачеві розтлумачити певні моменти, які можуть бути незрозумілими для учнів. Специфіка відео полягає в тому, що воно, поєднуючи зорові та звукові образи, пропонує учням мовленнєву ситуацію, в якій вони за допомогою викладача можуть опиниться у ролі активних учасників комунікації.

На сьогоднішній день існує велика кількість різноманітних країнознавчих навчальних фільмів. Гарно зарекомендували себе курси Bienvenu en France, Reflets, Edito. Вони супроводжуються робочими зошитами, що дозволяє не просто переглядати відео, а й виконувати різноманітні завдання, спрямовані на покращене розуміння побаченого та закріплення певних мовних та граматичних одиниць, які зустрічаються у переглянутому епізоді. Книга для вчителя, яка також додається до відео курсів, наповнена безліччю ідей та підказок щодо різноманітної та ефективної роботи з курсом, як в аудиторному так і в самостійному режимі.

Використання навчального відео на уроках значно інтенсифікує навчальний процес, сприяє підвищенню мотивації до вивчення мови, сприяє швидкому формуванню великої кількості елементів спонтанного мовлення і мовленнєвих кліше, сприяють формуванню соціолінгвістичної компетентності. Втім, здійснений нами аналіз чинних навчально-методичних комплексів засвідчив відсутність спеціально дібраних відеофрагментів, які може використовувати вчитель французької мови, зокрема для формування в учнів соціолінгвістичної компетентності в діалогічному мовленні. У зв’язку з цим постає питання добору відеофрагментів і розроблення відповідних комплексів вправ, які б органічно доповнювали чинні навчальні матеріали з метою підвищення ефективності навчального процесу з французької мови.