II. Фінансова оренда – Банк як орендодавець

Банк визнає заборгованість з орендних платежів в складі кредитного портфелю у сумі, що дорівнює сумічистих інвестицій в оренду, починаючи з дати початку строку оренди. Фінансовий дохід розраховується засхемою, що відображає постійну періодичну норму доходності на балансову суму чистих інвестицій. Початковіпрямі витрати включаються до первісної оцінки дебіторської заборгованості з орендних платежів.

III. Операційна оренда – Банк як орендар

Оренда майна, за умовами якої орендодавець фактично зберігає за собою всі ризики та вигоди, пов’язані зправом власності на об’єкт оренди, класифікується як операційна оренда. Лізингові платежі за договорамиопераційної оренди рівномірно списуються на витрати протягом строку оренди і включаються до складу іншихопераційних витрат.

IV. Операційна оренда – Банк як орендодавець

Банк відображає в звіті про фінансовий стан активи, що є предметом операційної оренди, в залежності відвиду активу. Орендний дохід за договорами операційної оренди рівномірно відображається у звіті проприбутки та збитки протягом строку оренди у складі інших доходів. Сукупна вартість пільг, що надаютьсяорендарям, відображається як зменшення орендного доходу протягом строку оренди за лінійним методом.

Дочірні та асоційовані підприємства

Інвестиції в дочірні підприємства у фінансовій звітності відображаються на дату балансу за їх собівартістю завирахуванням резерву під зменшення корисності.

Станом на 31 грудня 2013 року асоційованим до Банку є ЗАТ “Оцетно-дріжджовий завод” з часткою устатутному капіталі 33,84% (2012 р.: ЗАТ “Оцетно-дріжджовий завод” – 33,84%). Інвестиції в асоційованіпідприємства відображаються у складі інвестиційних цінних паперів наявних для продажу і є повністюзнеціненими.

В жовтні 2013 року було знецінено інвестицію в дочірнє підприємство ТОВ “Компанія з управління активами Райффайзен Аваль”.

Інвестиційна нерухомість

Інвестиційна нерухомість утримується Банком з метою отримання доходу від здачі в оренду або дляпідвищення вартості вкладеного капіталу і не експлуатується Банком.Інвестиційна нерухомість первісно обліковується за собівартістю з врахуванням витрат на здійсненняоперацій. Інвестиційна нерухомість надалі обліковується за вартістю, яка відображає поточну ринкову вартість і є сумою, на яку можна обміняти цю нерухомість при укладенні договору на ринкових умовах між добре обізнаними незалежними сторонами. Переоцінка інвестиційної нерухомості здійснюється на кожну звітну дату і визнається в звіті про прибутки та збитки як “Переоцінка інвестиційної нерухомості”. Дохід від орендивідображається в звіті про прибутки та збитки в складі інших операційних доходів.

Наступні витрати капіталізуються тільки тоді, коли існує ймовірність того, що Банк отримає пов’язані з ними економічні вигоди, і що їх вартість може бути достовірно оцінена. Всі інші витрати (на ремонт та обслуговування) визнаються як витрати періоду.

Основні засоби

Обладнання відображається за фактичною вартістю або індексованою вартістю (стосовно активів,придбанихдо 31 грудня 2000 р.) без урахування вартості повсякденного обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого зменшення корисності. Будівлі оцінюються за справедливою вартістю завирахуванням амортизації та зменшення корисності, визнаної після дати переоцінки. Балансова вартістьосновних засобів оцінюється на предмет зменшення корисності, коли події або зміни в обставинах свідчатьпро те, що балансова вартість не може бути відшкодована.

Після первісного визнання за фактичною вартістю будівлі відображаються за переоціненою вартістю, що є справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації і будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Переоцінка здійснюється досить часто, щобуникнути суттєвих розбіжностей між справедливою вартістю переоціненого активу і його балансовою вартістю.

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Залишкова вартість, строки корисної служби та методи нарахування амортизації активів аналізуютьсянаприкінці кожного звітного року та коригуються при необхідності.Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи відображаються у складі інших операційних витрат у періоді, вякому такі витрати були понесені, крім випадків, коли такі витрати підлягають капіталізації.