3.2 Методичні рекомендації для розвитку волі молодших школярів

За результатами дослідження нами були розроблені рекомендації:

1. Краще не приймати рішення, ніж прийняти й не виконати його. Вже прийняте рішення потрібно обов’язково виконувати. Кожна маленька перемога зміцнює волю, а кожна маленька поразка – розслаблює.

2. Мета повинна бути суспільно корисною, привабливою, щоб вона сприяла мобілізації розумових, душевних та фізичних сил і виконана робота принесла потім радість і моральне задоволення.

3. Кожне поставлене завдання потрібно ретельно обдумувати не приймати важливих рішень:

- коли ви в стані сильного емоційного збудження, гніву і т.д.;

- коли ви не можете враховувати найбільш суттєві обставини, пов’язані з виконанням вашого рішення.

4. Прийняте рішення повинне відповідати вашим можливостям. Людина досягне мети тільки тоді, коли:

- здійснить вольове зусилля, необхідне для виконання рішення;

- матиме знання й уміння, необхідні для цього;

- в неї буде розвинута та чи інша вольова якість (витримка, цілеспрямованість, сміливість);

- вона матиме час необхідний для виконання рішення;

- матиме засоби для її досягнення.

5. Поставлена мета повинна бути абсолютно конкретною. Конкретність виражається:

- в точності вказаного строку для виконання рішення;

- в точному визначенні мінімального об’єму щоденної запланованої праці;

- в визначенні строку загальної тривалості роботи над чим-небудь;

- в точному визначенні бажаного результату;

- в вказані засобів для реалізації прийнятого рішення.

6. Головну мету слід розробити на ряд проміжних. Досягнення головної мети найбільш ефективно відбудеться шляхом поєднання ближньої, середньої та дальньої перспектив.

7. Досягнення поставлених цілей повинно допомагати в житті, а не робити з нас рабів поставлених рішень.

8. Не слід відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

9. Слід пам’ятати, що виховання волі – це гартування тіла й душі, а не знущання над ними.

10. Не варто відкладати справу незавершеною, необхідно доводити розпочате до кінця.

Висновки до третього розділу

1. У курсовій роботі наведено теоретичне обґрунтування та результати експериментального вивчення проблеми розвитку вольових якостей молодших школярів, визначені рівні їх розвитку, з’ясовано вплив вольових якостей на рівень навчальних досягнень учнів цього віку. Встановлено зв’язок між рівнем розвитку вольових якостей молодших школярів та їх навчальними досягненнями.

2. На основі аналізу літературних джерел та результатів експериментального дослідження виділено показники розвитку вольових якостей молодших школярів стосовно кожної із них (дисциплінованість, самостійність, витримка, організованість, рішучість, ініціативність, цілеспрямованість, наполегливість, здатність володіти собою, вольова поведінка).

3. Існує взаємозв’язок (помірний, значущий, тісний) рівня навчальних досягнень (високий, достатній, середній і початковий) з рівнем прояву вольових якостей.

4. Виховувати волю дитини означає організовувати її діяльність, навчати розумної поведінки, тренувати в хороших вчинках; формувати здатність до інтенсивної й систематичної роботи, до переборення труднощів у житті і праці; виробляти звичку завжди бути енергійною, рішучою, наполегливою людиною; прищеплювати вміння підпорядковувати свою діяльність свідомо поставленим цілям, переборюючи сторонні бажання, страх, лінощі тощо.