29. Специфіка соціального розвитку підлітка

Своєрідність соціальної ситуації розвитку підлітка полягає у включенні його в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, в опануванні нових соціальних функцій. У школі це виявляється передусім у необхідності налагодження у зв'язку з предметним навчанням стосунків не з одним, а з багатьма вчителями, врахування особистісних якостей кожного з них і їх нерідко суперечливих вимог. Усе це, як зазначала Л. Божович, зумовлює нову позицію учнів щодо вчителів, своєрідно емансипує їх від безпосереднього впливу дорослих, робить їх самостійнішими. Найголовніша зміна в соціальній ситуації розвитку підлітка, на її думку, породжена роллю в його житті групи ровесників. Тому в навчально-виховній роботі з підлітками необхідно враховувати важливість для їх поведінки і діяльності думки однолітків.

Соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить від сім'ї, стосунків з батьками. Якщо ці стосунки враховують його потреби і можливості, вибудовуються на засадах взаємоповаги та довіри, підліток легко долає труднощі у навчанні і спілкуванні, активно набуває соціальний досвід, утверджується в таких елементах соціуму, як шкільний клас, група ровесників та ін.

Основним чинником розвитку підлітка є його власна соціальна активність, спрямована на засвоєння важливих для нього зразків поведінки і цінностей, на побудову стосунків з дорослими, ровесниками. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їхнього спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості.

Отже, для соціальної ситуації розвитку підлітка характерні перехід до середньої школи, зміна стосунків з учителями, однолітками, батьками, розширення сфери соціальної активності.

30. Основні психологічні труднощі розвитку підлітка

Фізіологічні причини труднощів.

Процес збудження переважає над процесом гальмування, характерна підвищена збудливість.

Психологічні причини труднощів.

Підлітковий вік-це період становлення моральності підлітків, відкриття його «я», придбання нової соціальної позиції, період втрати дитячого способу життя. Пора болісно-тривожних сумнівів у собі, у своїх можливостях, пошуки правди в собі і в інших. Не завжди адекватно оцінюють свої можливості, немає чіткої відмінності між хотіти і могти. У поведінці, у зв'язку з цим спостерігаються підозрілість, озлобленість, подразливість. Підліток живе в теперішньому часі, але для нього велике значення мають його минуле і майбутнє. Світ його понять і уявлень переповнені не оформленими до кінця теоріями про самого себе і про життя, планами на своє майбутнє і майбутнє суспільства. У підлітків дуже сильно виражена потреба в самопізнанні і самовизначенні. Він болісно шукає відповіді на питання про те: Хто я є? Який я в порівнянні з іншими людьми? Що я хочу? На що я здатний?

Соціально-психологічні причини труднощів.

Світ підлітка насичений ідеальними настроями, які виводять його за межі повсякденного життя, взаємин з іншими людьми. Об'єктом найважливіших його роздумів стають майбутні можливості, які пов'язані з ним особисто: вибір професії, прагнення вміти взаємодіяти з соціальними групами. У підлітка з'являється так зване почуття дорослості: потреба бути, здаватися і вести себе як дорослий, стати незалежним від опіки і контролю, знайти дорослі права.

Основне протиріччя підліткового віку: підліток хоче бути дорослим, щоб оточуючі вважали його дорослим і ставилися до нього відповідно, проте у нього самого відсутнє відчуття справжньої дорослості. Звідси в поведінці підлітка спостерігаються дві протилежні тенденції:

- до незалежності - дайте мені всі дорослі права і дозвольте жити своїм розумом;

- до залежності від дорослих - дорослі обов'язки мені поки що не до чого, я не в змозі їх виконувати, і взагалі я розраховую на те, що ви не дозволите мені робити ніяких помилок, вся відповідальність за мою поведінку лежить на вас.

Таким чином, підлітковий вік вважається найскладнішим етапом у розвитку дитини. Його традиційно називають небезпечним, перехідним, важким віком. І можна виділити три групи причин роблять його таким: фізіологічні, психологічні та соціально - психологічні. Фізіологічні, тобто, бурхливий ріст і статеве дозрівання організму, психологічні, а саме, становлення моральності. Придбання нової соціальної позиції; соціально - психологічні, тобто, засвоєння соціуму, загальних ознак устрою світу.