- •18. Основні психологічні труднощі розвитку дошкільника
- •19. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра
- •20. Особливості когнітивного розвитку молодшого школяра.
- •21. Особливості фізичного розвитку молодшого школяра
- •22. Специфіка особистісного розвитку молодшого школяра
- •23. Специфіка соціального розвитку молодшого школяра
- •24. Основні психологічні труднощі розвитку молодшого школяра
- •25. Психологічні особливості розвитку підлітка
- •26. Особливості когнітивного розвитку підлітка
- •27. Особливості фізичного розвитку підлітка
- •28. Специфіка особистісного розвитку підлітка
- •29. Специфіка соціального розвитку підлітка
- •30. Основні психологічні труднощі розвитку підлітка
- •31. Детермінанти психічного розвитку людини
- •32. Закономірності психічного розвитку в онтогенезі
- •33. Етапи життєвого шляху особистості
- •34. Проблема періодизації життєвого циклу людини
25. Психологічні особливості розвитку підлітка
Підлітковий вік характеризується не тільки особливими змінами у фізичному розвитку дитини , але також має певні психологічні особливості. Кожен підліток вимагає підвищеної , але не нав’язливої уваги з боку батьків , педагогів і психологів. Крім того, що підлітку необхідно звикнути до нових фізичних особливостей свого організму , але також навчитися правильно поводитися в суспільстві , розвинути почуття відповідальності за себе і свої вчинки.
Підлітковий вік є важким для будь-якого підлітка , оскільки змінюється його емоційний стан і виникає почуття остраху , переживань і невпевненості. У цей період дітей, які дорослішають можуть робити багато помилок , які в будь-якому випадку , адаптують їх до нових умов життя. Кожен підліток прагне бути дорослим , незалежним і самостійно приймати всі рішення .
Підлітковий період - сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів.
Основні потреби підліткового віку:
1) потреба у самовираженні;
2) потреба уміти щось робити;
3) потреба щось значити для інших;
4) потреба рівноправного спілкування з дорослими;
5) посилення статевої ідентифікації.
Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. На межі молодшого шкільного віку і підліткового відбувається криза самооцінки. Помічено різкий зріст незадоволеності собою. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, але і через власні вимоги.
До кінця підліткового періоду самооцінка може стати значним регулятором поведінки індивіда. Змінюється, порівняно з молодшим шкільним віком, значущість різних якостей особистості. У молодших підлітків ще зберігається орієнтація на якості, які проявляються в учбовій діяльності, але основним критерієм оцінки себе та іншого стають морально-психологічні особливості особистості, що проявляються у взаєминах з іншими. Основним критерієм оцінки себе стають морально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення про себе безпосередньо залежить від міри включеності школяра в різні види діяльності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.
Д.І.Фельдштейн виділяє такі стадії розвитку самооцінки підлітка:
1 стадія (10-11років): підлітки підкреслюють свої недоліки, вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення до себе.
2 стадія (12-13 років): актуалізується потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості.
3 стадія (14-15 років): виникає "оперативна самооцінка", яка визначає ставлення підлітка до себе в теперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами.
Стадії розвитку особистісної рефлексії:
1 стадія - предметом рефлексивного очікування виступають окремі вчинки дітей.
2 стадія - головним стає аналіз рис свого характеру і особливостей взаємин з іншими людьми.
3 стадія - зростає критичне ставлення підлітків до себе. Для підліткового періоду характерний пошук ідентичності, що означає усвідомлення підлітком самого себе, безперервності у часі власної особистості та виникнення, у зв'язку з цим, відчуття, що інші також це визнають. Підліток вперше прагне пізнати власну індивідуальність, зрозуміти, яким він є і яким він хотів би бути. Образи "Я" різноманітні, вони відображають різноманіття життя підлітка. Зрозуміти себе допомагають друзі. Після пошуків себе, особистісної нестабільності, у дитини до кінця підліткового віку уявлення про себе стабілізуються і утворюють цілісну систему внутрішньоузгоджених уявлень про себе - "Я - концепцію".
Цей етап соціалізації відрізняється не тільки найбільш вираженою індивідуалізацією, але і самодетермінацією, самоуправлінням особистості. Підлітковий період пов'язаний з виникненням самосвідомості як усвідомлення себе в системі суспільних відносин, розвитком соціальної активності і соціальної відповідальності. Важливою стороною самосвідомості виступає потреба у самовираженні, що виявляється в спрямованості його особистості на виділення і реалізацію своєї унікальності в системі соціальних зв'язків. Для цього періоду характерним є прагнення до самоствердження, самореалізації та самовиховання. Самовиховання стає можливим завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція.
Становлення "Я" підлітка це:
- Досягнення значної вольової саморегуляції, засвоєння нових значущих цінностей, безвідносно до поглядів референтних осіб, зростання довіри до групи однолітків, потреба впливати на інших, зростання стійкості до фрустрацій.
- Потреба в самостійності, підвищення вимог до самого себе, поглиблення самооцінки, прийняття на себе відповідальності.
- Заміна гедоністичних мотивів, більш віддаленими цілями, які спрямовані на досягнення в майбутньому певного соціального статусу.
Підліток - ще не цільна зріла особистість. Особистісна нестабільність проявляється у боротьбі протилежних рис, прагнень. Для підлітків характерні: реакція емансипації (тип поведінки, за допомогою якої підліток хоче вийти з-під опіки дорослих), реакція захоплення (захоплення в цей період дуже різноманітні: інтелектуально-естетичні; тілесно-мануальні; накопичення; азартні; лідерські), реакція групування з ровесниками (бажання належати до певної групи), реакція відмови (пасивно-оборонний тип реакції опозиції).
