11.2 Структура та взаємозв'язок рахунків платіжного балансу

У табл. 11.1 представлені основні розділи платіжного балансу.

Таблиця 11.1 – Платіжний баланс: стандартні компоненти

(По методології мвф)

Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
I. Рахунок поточних операцій
A. Товари і послуги
1.1. Товари
1.1.1. Експорт/імпорт товарів
1.1.2. Товари для подальшої обробки
1.1.3. Ремонт товарів
1.1.4. Товари, що купуються в портах транспортними організаціями
1.1.5. Немонетарне золото
1.1.5.1. Золото як засіб нагромадження
1.1.5.2. Інше
Чистий товарний торговельний баланс
Послуги
1.1.6. Транспортні послуги
1.1.6.1. Морський транспорт
1.1.6.2. Повітряний транспорт
1.1.6.3. Інші види транспорту
1.1.7. Поїздки
1.1.7.1. Ділові
1.1.7.2. Особисті
1.1.8. Послуги зв'язку
1.1.9. Будівельні послуги
1.1.10. Страхові послуги
Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
1.1.11. Фінансові послуги
1.1.12. Комп'ютерні та інформаційні послуги
1.1.13. Роялті та ліцензійні платежі
1.1.14. Інші ділові послуги
1.1.14.1. Перепродаж товарів за кордоном та інші послуги
1.1.14.2. Операційний лізинг
1.1.14.3. Різні ділові, професійні та технічні послуги
1.1.15. Послуги приватним особам і послуги у сфері культури та відпочинку
1.1.15.1. Аудіовізуальні й пов'язані з ними послуги
1.1.15.2. Інші послуги у сфері культури та відпочинку
1.1.15.3. Інші державні послуги
Чистий баланс товарів та послуг
B. Доходи
1. Оплата праці
2. Доход від інвестицій
2.1. Прямі інвестиції
2.1.1. Доходи на участь у капіталі
2.1.1.1. Дивіденди і розподілений прибуток
2.1.1.2. Реінвестовані доходи і нерозподілений прибуток
2.1.2. Доходи за борговими зобов'язаннями
2.2. Портфельні інвестиції
2.2.1. Доходи на капітал (дивіденди)
2.2.2. Доходи за борговими зобов'язаннями (%)
2.2.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.2.2.2. Інструменти грошового ринку і фінансові деривати
2.2.3. Інші інвестиції
Чистий баланс доходів
C. Поточні трансферти
1. Сектор державного управління
2. Інші сектори
2.1. Грошові перекази тих, хто працює
2.2. Інші трансферти
Чистий баланс рахунків поточних операцій
II. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами
A. Рахунок операцій з капіталом
1. Капітальні трансферти
1.1. Сектор державного управління
Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
1.1.1. Анулювання боргу кредитором
1.1.2. Інше
1.2. Інші сектори
1.2.1. Трансферти мігрантів
1.2.2. Анулювання боргу кредитором
1.2.3. Інше
2. Купівля/продаж невиробничих нефінансових активів
Чистий баланс руху капіталів
B. Фінансовий рахунок
1. Прямі інвестиції
1.1. За кордон
1.1.1. В акціонерний капітал
1.1.2. Реінвестовані доходи
1.1.3. Інший капітал
1.1.3.1. Вимоги до закордонних філій
1.1.3.2. Зобов'язання перед закордонними філіями
1.2. У внутрішню економіку
1.2.1. В акціонерний капітал
1.2.2. Реінвестовані доходи
1.2.3. Інший капітал
2. Портфельні інвестиції
2.1. Активи
2.1.1. Цінні папери, що забезпечені у капіталі
2.1.2. Боргові цінні папери
2.1.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.1.2.2. Інструменти грошового ринку
2.1.2.3. Фінансові деривати
2.2. Зобов'язання
2.2.1. Цінні папери, що забезпечують участь у капіталі
2.2.1.1. Банки
2.2.1.2. Інші сектори
2.2.2. Боргові цінні папери
2.2.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.2.2.2. Інструменти грошового ринку
2.2.2.3. Фінансові деривати
3. Інші інвестиції
3.1. Активи
3.1.1. Комерційні кредити
3.1.2. Позики
3.1.3. Готівка та депозити
3.1.4. Інші активи
3.2. Зобов'язання
3.2.1. Торговельні кредити
Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
3.2.2. Позики
3.2.3. Готівка та депозити
3.2.4. Інші активи
Чистий баланс фінансових рахунків
Чистий баланс руху капіталів
С. Рахунок офіційних резервів
1. Монетарне золото
2. Спеціальні права запозичення
3. Резервна позиція в МВФ
4. Іноземна валюта
4.1. Готівка та депозити
4.1.1. В органах грошового регулювання
4.1.2. В банках
4.2. Цінні папери
4.2.1. Акції
4.2.2. Облігації та інші боргові зобов'язання
4.2.3. Інструменти грошового ринку та фінансові деривати
5. Інші вимоги
Чистий баланс офіційних резервів
Чисті помилки й пропуски
Загальний дебет і кредит

Джерело: Balance of Payments Manual. — Fifth ed., IMF, 1993; Порадник платіж­ного балансу. — П'яте видання / МВФ, 1993.

Підрозділи, або статті рахунку поточних операцій ПБ узагальнюють дані про зовнішньоекономічні операції, які здійснювались на умовах плате­жу готівкою, без відстрочування, тобто які не передбачали надання або залучення коштів у кредитній формі.

Рахунок поточних операцій (current account balance) складається з трьох розділів (табл. 11.1):

A. Торговий баланс (експорт-імпорт товарів) та баланс послуг.

B. Поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій).

C. Поточні трансферти (безвідплатний переказ грошей та інших активів).

Баланс невидимої торгівлі — це чиста вартість експорту послуг за вирахуванням їх імпорту плюс надходження від інвес­тицій за кордоном за вирахуванням виплат за надані інвестиції плюс сальдо трансфертних платежів. Цей баланс також може зво­дитись або з дефіцитом, або з активним сальдо.

Баланс рахунку поточних операцій ПБ складають, підсумував­ши, два баланси — торговий та баланс невидимої торгівлі.

Якщо за підсумками усіх угод першої частини ПБ «Рахунок поточних операцій» зобов'язання резидентів країни перевищують вимоги до нерезидентів, то баланс поточних операцій від'ємний, і країна повинна покрити дефіцит поточних операцій за рахунок:

1) залучення іноземних інвестицій;

2) запозичення в іноземних банків, урядів, міжнародних організацій;

3) скорочення офіційних валютних резервів ЦБ.

Усі ці операції відображаються у другій частині ПБ «Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій».

Підрозділи, або статті Рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій ПБ відображають зміни вар­тості фінансових активів та зобов'язань країни внаслідок зовніш­ньоекономічних операцій, які передбачають перехід права власності. Інакше кажучи, облік операцій з капіталом і фінансових операцій необхідний для визначення зведених результатів операцій з фінан­совими активами та пасивами, які здійснювались резидентами та їхніми іноземними діловими партнерами за певний період.

Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій (capital and financial account balance) містить групу статей ПБ, які показу­ють міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг. Цей рахунок складається з двох розділів:

А. Рахунок операцій з капіталом.

Б. Фінансовий рахунок.

Сальдування руху капіталу за першими трьома підрозділами «Фінансового рахунку» ПБ показує чистий приплив або відплив капіталу. При додатному сальдо виникає чистий приплив капіталу до країни з-за кордону або збільшення міжнародної заборгованості даної країни. Це означає, що резиденти змогли продати за кордон більше боргових зобов'язань, ніж купити аналогічних зобов'язань у іноземців. При від'ємному сальдо спостерігається чистий відплив капіталу з країни, тобто витрати на придбання активів за кордоном перевищують доходи від продажу активів резидентів за кордон.

Рахунок поточних операцій, рахунок капітальних трансфертів та зазначені вище рахунки груп руху капіталу разом становлять баланс офіційних розрахунків.

Особливе місце в ПБ займають компенсуючі статті. Вони складають дві групи статей: Рахунки офіційних резервів («Ре­зервні активи» (reserve assets) і Чисті помилки й пропуски.

Рахунки резервних активів — група статей платіжного балан­су, що відбиває міжнародні високоліквідні активи країни, які знахо­дяться під контролем держави та можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу й регулювання курсу національної валюти. Резервні активи можуть використовуватись і для страхування від неочікуваних втрат у разі неврожаїв, стихійних лих, громадських безпорядків, воєнних дій та за інших форс-мажорних обставин. Ці статті записуються «під рискою», на відміну від усіх решти статей ПБ, які записуються «над рискою».

Збільшення резервів країни позитивно впливає на її міжнарод­ний престиж, є свідоцтвом сталості та надійності її економіки.

Стат­тя «Чисті пропуски та помилки» використовується для зведення до нуля різниці між активами та пасивами. Обсяг сум за статтею «Помилки та пропуски» коливається за­лежно від якості статистичної служби, рівня ведення документації, компетентності та корумпованості митних та інших служб. Зазви­чай, швидке зростання сум відбувається при кризових ситуаціях, погіршенні загального економічного стану країни, проведенні економічних реформ тощо.

Якщо сальдо балансу офіційних розрахунків від'ємне, тобто резиденти країни у цілому витрачають на придбання іноземних товарів, послуг та активів більше, ніж отримують від продажу іноземцям своїх товарів, послуг та активів, погашення заборгованості здійснюється ЦБ за рахунок скорочення офіційних золотовалют­них резервів. Якщо ж сальдо — додатне, тобто резиденти продали більше товарів, послуг та активів іноземцям, ніж купили у них, ЦБ повинен перевести надлишкове надходження іноземної валюти у приріст золотовалютних резервів.

Для складання повноцінного ПБ кожна угода теоретично має відображатися двічі, але на практиці ця вимога часто не виконуєть­ся. Причинами можуть бути:

1) недоліки статистичної звітності (приклади наводилися вище);

2) нелегальність самої угоди (наприклад, контрабандне вивезен­ня за межі України сировинних товарів: активна частина цієї уго­ди має проходити за статтею «Експорт товарів», але, зрозуміло, що у даному випадку вона не реєструється. Проте пасивна частина цієї угоди виявиться у вигляді доларів США, які через посередників «випливуть» в одному з американських банків, на рахунках, які належать нерезиденту США. Кошти на рахунках іноземців в аме­риканських (та іноземних) банках буде зареєстровано, але без відпо­відної активної частини).

На ПБ впливають різні макроекономічні фактори:

1) національний дохід. Чим вищий національний дохід, тим вищий рівень життя та споживання, більші обсяг імпорту та схильність до експорту капіталу. Отже, чим більший національ­ний дохід, тим більше від'ємне сальдо рахунка поточних операцій і фінансового рахунка;

2) рівень процентних ставок. Чим вищий в країні рівень реаль­них процентних ставок відносно інших країн, тим більше бажання нерезидентів перевести свої активи у дану країну, тим більше до­датне сальдо фінансового рахунка;

3) обсяг грошової емісії. Активна грошова політика нарощуван­ня грошової маси призводить до підвищення цін та зниження рівня процентних ставок. Якщо валютний курс швидко реагує на зрос­тання цін, то індекс умов торгівлі погіршується, а зниження рівня процентних ставок сприяє відпливу капіталу з країни. Отже, чим більший обсяг грошової емісії, тим більше від'ємне сальдо рахунка поточних операцій та фінансового рахунка;

4) фіскальна політика держави. Зниження податків і зростання державних витрат сприяє зростанню споживання в країні, що збільшує імпорт і погіршує баланс поточних операцій. Навпаки, об­межувальна фіскальна політика скорочує поточне споживання та інвестиції, заохочує заощадження, що збільшує рівень процентних ставок та сприяє припливу капіталу з-за кордону. ПБ покращується;

5) валютний курс. Якщо валютний курс національної валюти знижується і водночас попит на імпорт в цю країну і попит на екс­порт продукції з цієї країни у нерезидентів еластичні, то торговий ПБ країни покращується. Але зниження валютного курсу може ви­кликати відплив фінансових інвестицій з країни, що погіршить ПБ,

Внаслідок дії цих факторів баланс не буде сходитись. Для точ­ного зведення балансу використовують спеціальні балансувальні (компенсуючі) статті балансу.

Таким чином, складаючи платіжний баланс, його статті поділя­ють на основні (автономні) та балансувальні. До основних нале­жать статті, в яких відображаються операції, що впливають на оста­точний результат платіжного балансу, та які є відносно самостійни­ми: поточні операції та рух довгострокового капіталу. До балансувальних статей належать операції, які не мають самостійності або Мають обмежену самостійність. Ці статті характеризують методи та джерела регулювання сальдо платіжного балансу та відобража­ють рух валютних резервів, зміну короткострокових активів, окремі види іноземної допомоги, зовнішні державні позики, кредити міжнародних валютно-фінансових організацій тощо, тобто вони відображені у позиціях «Резервні активи» і частково — «Інші інве­стиції» фінансового рахунка ПБ.

Поділ платіжного балансу на основні та балансувальні статті є загальновизнаним методом визначення його дефіциту (balance-of-payments deficit) або активу, надлишку (balance-of-payments surplus). Сальдо, яке утворюється за основними статтями, покривається за допомогою балансувальних статей.

Конкретно фінансування дефі­циту ПБ здійснюється за рахунок:

1) залучення позик міжнародних фінансових організацій;

2) продажу золота;

3) отримання трансфертів з-за кордону;

4) скорочення обсягу золотовалютних резервів.

Інколи можуть виникнути ситуації, коли країна не в змозі зрівноважити ПБ за допомогою перерахованих вище заходів; виникає криза ПБ. Ця криза відображається у ПБ як від'ємне сальдо ПБ у цілому, яке не може бути покрито у поточному році через недостатність резервних активів або якщо використання їх для цих цілей заборо­нено законом. У такому випадку країна може використати виключне фінансування (exceptional financing). Це операції, які здійснюють країни, що зазнають труднощів з фінансуванням від'ємного сальдо ПБ, за згодою та за підтримки їхніх закордонних партнерів з метою зниження цього сальдо до рівня, який може бути профінансовано традиційними засобами.