Тема 12 Міжнародна регіональна інтеграція Методичні рекомендації до вивчення теми

12.1 Особливості, структура та форми міжнародної економічної інтеграції

Вищим проявом інтернаціоналізації економічного життя є економічна інтеграція. Економічна інтеграція – свідомо регульований державами і наднаціональними органами керування процес створення і функціонування міжнародних господарських комплексів у рамках груп держав.

Економічна інтеграція відрізняється від колишніх форм інтернаціоналізації господарського життя, по-перше, більш складним, універсальним характером міжнародних господарських зв'язків між країнами, що розвиваються в напрямку створення великих економічних комплексів у рамках визначеної групи держав, і, по-друге, тим, що ці економічні зв'язки регулюються колективними наднаціональними органами. Такий підхід до визначення економічної інтеграції дозволяє виділити ряд найбільш загальних ознак міжнародної економічної інтеграції, що відокремлюють її на тлі інших явищ інтернаціоналізації в економічному житті.

По-перше, інтеграція – це такий процес розвитку стійких, глибоких зв'язків і поділу праці між національними господарствами, що супроводжується взаємним пристосуванням і доповненням один одному окремих підприємств, галузей, економічних районів різних країн, веде до утворення міжнародних господарських комплексів, що охоплюють близькі за рівнем економічного розвитку держави.

По-друге, інтеграція – це регульований процес який вимагає свідомих, погоджених дій суб'єктів (господарських об'єднань, держав) по керуванню і функціонуванню взаємозв'язків у рамках груп держав, що складаються. Регулюючу функцію при цьому виконують державні апарати окремих країн і міждержавні інститути.

По-третє, специфічна риса інтеграції полягає в її регіональному характері, що припускає географічну близькість, наявність загальних кордонів і економічних зв'язків між країнами, що складалися історично тривалий період.

По-четверте, економічна інтеграція має в основі ринкові механізми, які базуються на законах конкуренції й одержанні прибутку, що доповнюються економічними і соціальними функціями держави. Функціонування ринкового механізму можливо при наявності економічної демократії, рівноправності, наявності різних форм власності і господарювання, конкурентного середовища й інших властивих ринку категорій.

По-п'яте, у ході інтеграції відбуваються глибокі структурні зрушення в економіці охоплених цим процесом держав, складаються більш ефективні господарські пропорції, що веде в остаточному підсумку до підвищення суспільної продуктивності праці.

Реалізація інтеграційних процесів припускає наявність і функціонування інтеграційного механізму. Механізм інтеграції – сукупність економічних важелів і політико-правових інструментів і методів, за допомогою яких реалізується процес зближення, взаємного пристосування національних господарств. Він включає самі різні засоби і методи – від тимчасових і разових угод до стійких і тривалих угод у сфері обміну і виробництва. Основними з них є:

• створення системи міждержавних органів, що регулюють економічні зв'язки;

• створення зон вільної торгівлі, митних союзів, загальних ринків;

• міждержавне втручання в макроекономічні процеси, зв'язані з темпами росту, структурою і розміщенням виробництва, розвитком науки і техніки, освітою, з валютно-фінансовим положенням;

• використання широкої гами зв'язків і угод на мікрорівні – між підприємствами, фірмами і монополіями різних країн, через які матеріально реалізуються інтеграційні процеси, зв'язуються не тільки ринки різних держав, але й окремі галузі їхніх економік.

Функціонування інтеграційного механізму закріплюється особливою системою законів – законів наднаціонального рівня, обов'язкових до виконання для кожної країни-учасниці.

Таким чином, міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення і взаємопристосування окремих національних господарств на основі розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків і поділу праці між країнами, взаємопроникнення їх відтворювальних структур у різних формах і на різних рівнях (рис. 12.1)

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Як відносини інтеграція є найвищим рівнем розвитку МЕВ. Як процес інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.

Міжнародна економічна інтеграція
Ц Е	Покращення умов торгівлі для країн, що об’єднуються, та відміна взаємних торговельних бар’єрів
	Раціональний перерозподіл і розміщення капіталів і трудових ресурсів між країнами
	Багатонаціональний ріст ємкості єдиних ринків
	Раціональне об’єднання зусиль в НДОКР та в прискоренні науково-технічного прогресу
	Раціоналізація валютних відносин

Рисунок 12.1 – Основні фактори, що забезпечують господарський ефект інтеграції

На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію.

Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:

1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);

2. виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);

3. невиробнича інтеграція «вгору», яка включає сферу розподілу.

На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації, які є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda – вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco – горизонтальна інтеграція).

На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Отже, маємо дворівневу структуру інтеграційного процесу (рис. 12.2).