2.1 Склад дефектів

У результаті обстеження спортивного комплексу виявлено ряд дефектів і пошкоджень несучих і огороджувальних конструкцій та елементів. Усі дефекти і пошкодження систематизовано за признаками їх належності до конструкцій будівлі.

2.1.1 Дефекти вимощень

При обстеженні було виявлено локальні пошкодження вимощень уздовж єдиної зовнішньої стіни по осі 6. Асфальтове покриття має значні тріщини та місцеві деформування на всій площині вимощення. Тріщини досягають ширини розкриття .

2.1.2 Стіни

Виявлено замочування зовнішньої поверхні стіни (фото Б.1). У результаті відбулося осипання зовнішньої облицювальної штукатурки та плитки цоколоя (фото Б.1). Усередині будівлі також встановлено наявність замочування зовнішньої стіни на рівні під перекриттям і біля віконних прорізів, що і призвело до зниження міцності і руйнування штукатурки.

2.1.3 Залізобетонні конструкції

По осі Г та Е виявлено не значні пошкодження нижнього поясу кроквяної балки, а саме: відшарування захисного шару бетону і корозія арматури. По осі Г-Д, В-Г та Д-Е виявлено значні пошкодження ребристої плити покриття, а саме: замочування, відшарування захисного шару бетону і корозія арматури, чисельні тріщини.

2.1.4 Підлоги

Під час обстеження виявлено пошкодження підлог в навчальних класах, душових та медичному пункті.

2.1.5 Покрівля

Під час обстеження покрівлі виявлені чисельні пошкодження, здутини, пошкодження покрівельного килима та захисного шару (фото Б.2).

2.1.6 Прорізи

Під час обстеження виявлено пошкодження (тріщини, гниття деревини, перекоси, розсихання та деформування) віконних блоків (фото Б.1).

2.2 Ймовірні причини виникнення дефектів чи пошкоджень

Пошкодження вимощення відбулося за рахунок атмосферно-вологісних впливів, відсутності відливів та організації рельєфу, що забезпечує відвід атмосферної вологи від стін будівлі. Ці причини також призвели і до пошкодження зовнішніх і внутрішніх поверхонь стін, їх замочування, обпадання облицювальної плитки та штукатурки, утворення тріщин.

Із-за неправильного влаштування покриття порушується відведення води з його поверхні і водоізоляційний килим, постійно знаходячись у водонасиченому стані, швидше руйнується (розшаровується). Температурні і усадкові деформації матеріалу вирівнюючого стягування приводять до розривів водоізоляційного килима; замкнуті порожнини в його товщі, приклеїли рулонного матеріалу, що є дефектом, сприяють швидкій освіті і зростанню здуття.

Проте головна причина руйнування покрівлі – старіння бітуму, що міститься у верхніх шарах водоізоляційного килима. Цей процес обумовлений хімічними реакціями, що протікають між вуглеводнями бітуму і киснем повітря. Активатори старіння – сонячна радіація, тепло і волога атмосферних опадів. Під їх дією змінюється груповий склад бітуму унаслідок хімічного переходу масел в смоли, смол – в асфальтени, а останніх – в карбони. Зміни приводять до ущільнення високомолекулярної частини бітуму, що викликає усадку і розтріскування поверхневого (покривного) шару рулонних матеріалів, поступове оголення і руйнування картонної основи і проникнення атмосферних опадів в товщу покриття.

Дефекти усіх залізобетонних конструкцій скоріш за все виникли за рахунок механічних пошкоджень при монтажу, неточності або неправильності монтажу, а також через пошкодження покрівлі та замочування конструкцій.