- •Херсон – 2015
- •Лекція 1 морехідні якості судна, основні поняття
- •1. Морехідні якості судна
- •2. Визначення морехідних якостей судна
- •2. Фактори, які впливають на морехідні якості судна
- •Лекція 2 плавучість суден
- •1 Водотоннажність судна
- •2 Сили, що діють на плаваюче судно
- •3 Посадка судна
- •4 Таблиці гідростатичних елементів судна
- •5 Запас плавучості судна. Вантажна марка
- •Лекція 3 початкова остійність суден
- •1 Визначення остійності судна
- •2 Поперечна метацентрична висота
- •Лекція 4 остійність суден на великих кутах крену
- •1 Діаграма статичної остійності
- •Вимоги Міжнародної морської організації (імо) до діаграми статичної остійності:
- •2 Розрахунок плечей та площ діаграми статичної остійності
- •3 Критерій погоди
- •4 Критерій прискорення
- •Лекція 5 непотоплюваність суден
- •1 Визначення непотоплюваності судна
- •2 Категорії затоплюваних відсіків
- •3 Основні вимоги до посадки і остійності пошкодженого судна
- •Лекція 6 ходовість суден
- •1 Визначення ходовості судна
- •2 Буксировочний опір і буксировочна потужність
- •3 Критична швидкість судна
- •3 Хитавиця суден
- •Лекція 8 керованість. Рушії. Допоміжні засоби управління судном
- •1 Визначення керованості судна
- •2 Циркуляція судна
- •3 Основні рушії суден
- •4 Гребні гвинти регульованого кроку
- •5 Допоміжні засоби управління судном
- •Лекція 9 забезпечення міцністі суден при експлуатації. Загальна та місцева міцність
- •1 Визначення міцності судна
- •2 Загальна та місцева міцність судна
- •3 Стійкість елементів корпусу судна
- •4 Концентрація напружень
- •Перелік літератури
4 Критерій прискорення
Додатково для суховантажних суден типу «ріка – море» визначається критерій прискорення
К* =
,
де a розр = 1,1×10-3×В×m2×θr – розрахункове значення прискорення;
m = mo/ √ho – нормована частота власних коливань судна;
mo –
коефіцієнт, що визначається за табл.
3.12.3 [1] залежно від
;
ho – поперечна метацентрична висота без урахування вільних поверхонь рідких вантажів;
θr – розрахункова амплітуда хитавиці, що визначається відповідно до вказівок 2.1.3 і 3 12.5 [1], град.;
V – водотонажність судна, м3.
Запитання для самоконтролю:
1. Що таке діаграма статичної остійності?
2. Назвіть шість вимог ІМО до діаграми статичної остійності?
3 .Що таке «плече остійності форми»?
4. Що таке «критерій погоди»?
5. Що таке «критерій прискорення»?
Лекція 5 непотоплюваність суден
План лекції:
1. Визначення непотоплюваності судна.
2. Категорії затоплюваних відсіків.
3. Основні вимоги до посадки і остійності пошкодженого судна.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4.
1 Визначення непотоплюваності судна
Непотоплюваність суден – одна із важливих морехідних якостей судна.
Непотоплюваність – це здатність судна зберігати плавучість і остійність при затопленні одного або декількох відсіків1. Вона забезпечується поділом судна на ряд водонепроникних відсіків, відповідною висотою надводного борту та водонепроникними закриттями люків, дверей, горловин та інших отворів.
Посадка і остійність непошкодженого судна в усіх експлуатаційних випадках завантаження повинна бути такою, щоб були виконані вимоги до аварійної посадки і остійності непошкодженого судна.
В існуючих нормативних
документах [3],[4] розміри розрахункової
пробоїни залежать від довжини судна.
Протяжність пробоїни по довжині
або 14,5 м (дивлячись по тому, що менше),
по ширині
В
або 11,5 м (дивлячись по тому, що менше),
протяжність по висоті – від основної
площини необмежено вверх. Відповідно
розміри відсіку повинні бути більшими,
ніж розміри розрахункової пробоїни.
Дуже важливо, щоб судно при отриманні пробоїни тонуло не перекидаючись. Тобто щоб його остійність до останнього моменту була позитивною.
1
3
2
В залежності від призначення судна на стадії проектування конструктивно забезпечують відповідну одно, двох або трьох відсічну непотоплюваність.
2 Категорії затоплюваних відсіків
Затоплювані відсіки діляться на чотири категорії.
Перша категорія – відсіки, що при пробоїні повністю заповнюються водою без створення повітряних подушок2.
Друга категорія – відсіки, що затоплені частково, мають вільну поверхню, але не сполучаються із забортною водою.
Третя категорія – відсіки, що затоплені частково і сполучаються із забортною водою.
Четверта категорія – відсіки, що затоплені частково, сполучаються із забортною водою і мають в верхній частині повітряну подушку (тобто рівень води в відсіку менший рівня забортної води.
Кількість води, яка може влитися в відсік при пробоїні, залежить від того, яку частину об’єму відсіку займає вантаж або механізми. Це враховується коефіцієнтом проникності відсіку.
Коефіцієнт проникності відсіку μ може змінюється від 0, коли, наприклад, цистерна повністю заповнена водою, до 1, коли цистерна порожня.
При розрахунках, які виконуються в проектних організаціях, коефіцієнти проникності нормуються. Так, для приміщень, зайнятих механізмами, μ = 0,85, для житлових і порожніх приміщень μ = 0,95, для вантажних приміщень μ = 0,6.
В умовах судна остійність при пробоїні (якщо немає на судні відповідної програми в комп’ютері) можна приблизно оцінити, використовуючи метацентричні формули остійності та діаграму статичної остійності. Воду, яка влилася через пробоїну, слід вважати за прийнятий рідкий вантаж з вільною чи без вільної поверхні.
