- •Початок людської цивілізації на території України. Характеристика періодів давньої історії.
- •Політична історія за часів гетьманування п. Дорошенка та д Многогрішного.
- •Культурне будівництво в Україні у 20-30-х роках хх ст..
- •Трипільська культура.
- •Іван Мазепа. Участь України в Північній війні.
- •Політика українізації у 20-30-х роках хх ст..
- •Скіфо-сарматська доба.
- •Конституція Пилипа Орлика.
- •Політика індустріалізації в Україні.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Правобережна Україна в хvііі ст.. Гайдамацький рух.
- •Колективізація сільського господарства. Наслідки.
- •Теорія походження східних слов’ян. Перші державні об’єднання.
- •Колоніальна політика Російської імперії у хvііі ст.. Ліквідація Гетьманщини.
- •Голодомор 1932-33 рр.
- •Суспільно-політичний розвиток східних слов’ян. Культура.
- •Культура у хvіі- хvііі ст..
- •Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Репресії.
- •Період князювання Діра, Аскольда, Олега та Ігоря.
- •Соціально-економічний розвиток у першій половині хіх ст.. Початок промислового перевороту.
- •Західноукраїнські землі в 20-30-х роках хх ст.
- •Анексія західноукраїнських земель
- •Русь за часів Ольги та Святослава.
- •Декабристи в Україні. Декабристи і Україна
- •Діяльність декабристів Таємні товариства
- •«Київські контракти»[ред. • ред. Код]
- •Специфіка[ред. • ред. Код]
- •Повстання Чернігівського полку 1826
- •Увічнення пам'яті декабристів в Україні
- •Початок Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р.
- •Володимир Великий.
- •Кирило-Мефодіївське товариство.
- •Початок радянсько-німецької війни. Оборонні бої на території України.
- •Запровадження християнства на Русі.
- •Буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст. Та їх вплив на Україну.
- •3.1 Щодо новизни реформ галузі місцевого самоврядування.
- •3.2. Судову реформу.
- •3.3. Фінансові реформи.
- •3.4. Військова реформа.
- •3.5. Щодо новизни реформ сфері народної освіти і преси.
- •3.6. Значення буржуазних реформ.
- •Окупаційний режим в Україні (1941-44 рр.)
- •Князювання Ярослава Мудрого.
- •Громадівський рух в Україні хіх ст..
- •Рух опору проти фашистського окупаційного режиму.
- •Період політичної роздробленості Київської Русі.
«Київські контракти»[ред. • ред. Код]
Важливою формою діяльності Південного товариства стали з'їзди його керівників, які проводилися щорічно (декабристи називали їх «київські контракти»). Декабристи збиралися на початку року, з метою конспірації з'їзди приурочувалися до ярмарку. Перший з'їзд проходив в січні 1822 року в Києві в будинку Давидова. У його роботі брали участь Пестель, Юшневський, Волконський, Давидов, С. Муравйов-Апостол. На з'їзді вирішувалися організаційні питання, завершилося організаційне оформленняПівденного товариства. Директорами товариства були обрані Пестель і Юшневський. Була підтверджена кінцева мета боротьби – встановлення в Росії республіки і знищення кріпосного права, причому йшлося про наділення селян землею. На думку учасників з'їзду революція повинна відбутися за допомогою військ. Пестель наполягав на знищенні царської сім'ї.
Другий з'їзд відбувся в січні 1823 року. На з'їзді були присутні торішні учасники і М. Бестужев-Рюмін. Основне питання з'їзду — обговорення і прийняття «Руської правди», яка була прийнята одноголосно і стала офіційним документом Південного товариства. Муравйов-Апостол поставив на з'їзді питання про повстання, пропонуючи почати виступ на півдні Росії. Другий з'їзд прийняв рішення про створення на додаток до Тульчинської двох управ: Васильківської на чолі з Муравйовим-Апостолом іБестужевим-Рюміним і Каменської на чолі з Волконським і Давидовим. Розглядалося питання і про польське Патріотичне товариство. Бестужеву-Рюміну було доручено налагодити зв'язки з польським товариством.
Третій з'їзд відбувся в січні 1824 року. На ньому обговорювалися два важливих питання: про поїздку Пестеля до Петербурга для переговорів з керівниками Північного товариства та про хід переговорів з польським Патріотичним товариством про спільні дії. До планів Південного товариства входило повернення Польщі державної незалежності. Після від'їзду Пестеля до Петербурга, з'їзд продовжив роботу і розглянув Бобруйський план, за яким передбачалося розпочати збройний виступ під час огляду військ в Бобруйській фортеці. Ініціатори плану Муравйов-Апостол (командир Чернігівського полку) і Бестужев-Рюмін (Полтавський полк) пропонували вБобруйську заарештувати царя і цим розпочати виступ. Їх підтримав командир Алексопольского полку Повало-Швейковський. План не знайшов підтримки у Пестеля та інших керівників Південного товариства, з'їзд дав йому негативну оцінку в силу поганої підготовленості плану.
На початку 1825 року відбувся четвертий з'їзд. На ньому були присутні 12 осіб.[5] Головне питання — обговорення нового плану повстання, запропонованого Муравйовим-Апостолом і Бестужевим-Рюміним про початок збройного виступу під час огляду військ в Білій Церкві.[6] План передбачав арешт царя, офіцери піднімають повстання в полках, які рухаються на Київ, а звідти на Москву і Петербург, щоб захопити владу в столицях. Невдала спроба об'єднатися з Північним суспільствомпризвела Пестеля до висновку, що починати повстання ще рано. Присутні на з'їзді підтримали його. Виступ відклали до 1826 року.