- •2. Зв’язок методики викладання літератури у внз з іншими науками.
- •4. Приклади реалізації принципу проблемності у викладанні української літератури
- •7. Організація навчального процесу вивчення літератури в системі підготовки спеціалстів-філологів
- •У робочій навчальній програмі слід вказати мету і завдання дисципліни (приклад – табл. 2).
- •Мета і завдання дисципліни «Історія української літератури і пол. Хіх ст.»
- •11. Практичні заняття з літературознавчих дисциплін (мета, структура, форми)
- •14. Проблеми організації роботи над науковим літературознавчим проектом
- •15.Використання інноваційних педагогічних технологій в процесі вивчення літературознавчих дисциплін
- •18.Магістерська робота з української літератури…
- •20. Наукова школа у методиці навчання української літератури
- •26. Магістерська практика. Орієнтовний виступ на підсумковій конференції
- •30. Складові професіоналізму самовдосконалення студента магістратури
15.Використання інноваційних педагогічних технологій в процесі вивчення літературознавчих дисциплін
Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому. Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’я зберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.Найбільш поширеною в Україні є Технологія розвивального навчання(авт. Д.Ельконін, В.Давидов) . Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. На першому етапі вчитель сам повинен проводити цікаві бесіди, які активізують пошукову діяльність учня. Наступні етапи роботи набувають більш творчого характеру. Учням вже пропонується вирішити проблему самостійно. Це виховує звичку вдумливого, уважного відношення до джерел, а також активізує творчу діяльність учня, розширює його кругозір, сприяє набуттю ним свободи при роботі над виконанням завдань, крім того, виховується уміння грамотно і логічно висловлювати свої думки. Під час використання таких форм роботи відбувається розвиток гнучкості мислення, зростання навичок, якими повинен оволодіти учень. Послідовний і всебічний аналіз і застосування інноваційних технологій навчання в процесі їх підготовки загалом сприяють формуванню як загальних критеріїв оцінки так і сприяють творчому розвитку особистості.Інновація в освіті — це:
- результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем; - процес оновлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці.
Використовую «Метод проектів» на заключних (підсумкових) уроках. Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.
Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка є процесом, коли ставиться проблема, продовжується пошук і осмислення інформації і приймається рішення щодо розв’язання поставленої проблеми. Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння. Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.
Отже, практичні навички, отримані на уроках літератури переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.
