- •Сторінка Вступ (коротка характеристика енергетики.)……..……………………...3
- •Компенсація реактивної потужності споживачів…………………………4
- •1 Компенсація реактивної потужності споживачів
- •Підстанція 1
- •Підстанція 1
- •Максимальний режим
- •Мінімальний режим
- •3 Складання варіантів схем електричної мережі і електричний розрахунок двох з них при максимальному навантаженні
- •3 .3 Електричний розрахунок варіанта 2
- •4 Техніко-економічне порівняння двох вибраних варіантів схем проектованої електричної мережі
- •5 Кінцевий електричний розрахунок оптимального варіанта схеми електричної мережі
- •Визначення напруги на шинах підстанцій у всіх режимах і вибір способів регулювання напруги
- •6.1 Режим максимального навантаження
- •Режим мінімального навантаження
- •6.4 Регулювання напруги
- •Пбз 2х2,5% в сн три обмоткового трансформатора.
- •6.4.1 Максимальний режим
- •6.4.2 Мінімальний режим
- •6.4.3 Післяаварійний режим
- •6.5 Вибираємо запобіжники для захисту тп
- •Висновки та енергозбереження
- •Перелік посилань
5 Кінцевий електричний розрахунок оптимального варіанта схеми електричної мережі
За схемами заміщення районної електричної мережі розраховуємо уточнений розподіл потужностей в лініях для максимального і мінімального режимів та після аварійного режиму з урахуванням втрат потужностей в лініях і зарядних потужностей ліній. Для МЕМ 10кВ визначаємо перерізи провідників за умовою допустимої втрати напруги. Вибираємо запобіжники з плавкими вставками для захисту трансформаторів 10/0,4кВ на ТП.
5.1 Електричний розрахунок РЕМ в максимальному, мінімальному та післяаварійному режимах
Рисунок 5.1 – Схема заміщення лінії в максимальному режимі
Рисунок 5.2 – Схема заміщення лінії в мінімальному режимі В післяаварійному режимі відключаємо одне коло лінії ДА. Розрахунок проводимо при максимальному навантаженні.
Рисунок 5.3 – Схема заміщення лінії в післяаварійному режимі
Електричний розрахунок лінії 150 кВ проводимо в табличній формі.
Таблиця 5.2 – Електричний розрахунок лінії ДА в трьох режимах
Режим |
Потужність в кінці лінії S2´ |
Зарядна потужн в кінці лінії QВ2 |
Потужність в кінці ланки S2 |
Втрати потужності в лінії ΔS |
Потужн. на поч. ланки S1 |
Зарядна потужн в кінці лінії QВ1 |
Потужн. на поч. лінії S1 |
Макс |
116,11+j63,32 |
-j5,67 |
116,11-j57,65 |
4,03+j13,6 |
120,14-j71,25 |
-j5,67 |
120,14-j65,58 |
Мін |
51,08+j32,48 |
-j5,67 |
51,08+j5,67 |
0,79+j2,7 |
51,87+j29,51 |
-j5,67 |
51,87+j23,84 |
п/ав |
116,11+j63,32 |
-j2,833 |
116,11+j60,49 |
8,2+j27,8 |
124,31+j88,29 |
-j5,67 |
124,31+j82,62 |
Втрати потужності в лініях:
(5.1)
(5.2)
Розраховуємо коефіцієнти корисної дії максимального, мінімального та післяаварійного режимів.
(5.3)
5.2 Знаходимо перерізи провідників вибраного варіанта за допустимою втратою напруги
Задаємся
Визначаємо реактивну складову втрати напруги
(5.4)
Знаходимо активну складову втрат напруги
(5.5)
(5.6)
Метод постійного перерізу F= const
(5.7)
На ділянці А5 вибираємо провід А 95
На
ділянці 54 - А 35
Перевіряємо на втрату напруги
Втрати напруги не перевищують допустимих значень.
Метод найменшої витрати провідникового матеріалу kp = const
(5.8)
вибираємо
провід А 95
вибираємо
провід А 35
Умова виконується на всіх ділянках мережі.
Метод найменших втрат потужності в лініях jDp=const
;
(5.9)
;
;
(5.10)
;
;
А 95
;
А 35
Перерізи на всіх ділянках вибрані такі ж як в попередньому методі. Робимо висновок, що умова на допустиму втрату напруги виконується.
