Билет №33 «Отец Горио» Бальзак, драма обыденной жизни.

Задум, історія створення та структура “Людської комедії” О. Бальзака.

О.Бальзак залишив по собі не просто величезну кількість романів, а цілу історію французького суспільства. Героями його творів були лікарі, судді, державні діячі, куртизанки, банкіри, нотаріуси і т.д. Вони переходили з роману в роман, що сприяло відчуттю реальності і правдивості.

У передмові до «Людської комедії» Бальзак пише, що задум цієї книги з’явився у нього після вивчення наукових праць (роль природничих наук; дослідження природного середовища приводить до дослідження соц. середов) та творчості В. Скота.

Історична обумовленість „Людської комедії”.

Гроші ставали все більше владною силою у суспільстві;

Звичка рахувати і перераховувати луїдори виявила здатність змінювати властивості людської природи;

Інтерес до історії збагачення певних верств примушував Бальзака уважно вдивлятись у різноманітні подробиці життя.

У процесі дослідження історії збагачення певних верств важливими виявлялись всілякі дрібниці.

За першим списком творів Бальзак планував створити 144 твори, але написано їм було близько 100 романів. Щоб детально дослідити стан суспільства, Бальзак використав системний підхід. „Людська комедія” складається з трьох циклів „етюдів”:

- „Етюди про звичаї”; - „Філософськи етюди” ; - „Аналітичні етюди”.

Кожний з цих циклів має свій внутрішній розподіл на „сцени”, наприклад:

„Етюди про звичаї”

1. „Сцени приватного життя” („Гобсек”, „Батько Горіо” та інші);

2. „Сцени провінційного життя” ( „Втрачені ілюзії”, „Життя холостяка”);

3. „Сцени паризького життя” ( „Банкірський дім Нуссінгена”, „Розкіш і злидні куртизанок”);

4. „Сцени військового життя” („Шуани”);

5. „Сцени політичного життя” („Зворотна сторона сучасної історії” та ін);

6. „Сцени сільського життя” („Сільський лікар”, „Селяни”).

“Батько Горіо” О. Бальзака як драма повсякденного життя.

Досліджуючи в романі буденне життя, Бальзак побачив всю його глибину, сповнену напруженості і пристрастей. Роман побудований на сплетінні двох сюжетних ліній: долі молодого Ежена Растіньяка, що приїхав з провінції „вибитися в люди”, та старого комерсанта Горіо, життєва гра якого вже закінчувалась Растіньяк - розумний, цілеспрямований, у нього добре серце, але прихований драматизм ситуації полягає в тому, що ці його позитивні риси поступово втрачаються під натиском безжального життя, в якому все тримається на егоїстичному інтересі та владі грошей. „Диявол розкошів влучив йому саме у серце”, і тому, засвоївши уроки віконтеси де Боссан та каторжника Вотрена, Растіньяк починає боротьбу за свій особистий успіх .

Особливо вражав Растіньяка Вотрен. Природа наділила його силою характеру. Він мав великий життєвий досвід і добре зрозумів рушійні закони суспільного життя. Вотрен – хижак, і тому із спокійним цинізмом пояснює Растіньяку жахливу істину: щоб розбагатіти, треба забути про честь і совість. А також те, що влада золота все в житті робить предметом купівлі та продажу. Підтвердженням останнього стало зображення в романі долі батька Горіо.

Батько Горіо – типовий обмежений буржуа, що збагатився завдяки застосованим ним колись вправним комерційним махінаціям.

Його зовнішнє життя звичайне, банальне. Але, заглиблюючись у свого героя, автор виявляє страшну життєву драму Горіо. Безмежна любов до дочок поступово стає ним неконтрольованою, він віддає їм все, насамперед гроші, а пізніше і все до останньої крихти, внаслідок чого вони перетворюються на бездумних егоїсток, що не знаходять часу побути біля батька в його останні хвилини. Особливого драматизму додає життєвий висновок Горіо: „За гроші купиш все, навіть дочок. А мої гроші, де вони?” Гроші зруйнували найсвятіше – любов дітей до своїх батьків.